Царичанський район
www.tsarich-rn.dp.gov.ua


Податківці Херсонщини викрили «дорожню» схему ухилення від оподаткування обсягом 15 млн гривень

Податківці Херсонщини довели у суді апеляційної інстанції порушення податкового законодавства будівельною організацією.
Так, будівельна організація вигадала «дорожню» аферу, яку використовувала у фінансово-господарських операціях із підприємствами, що постачали товари, здійснювали роботи та послуги для будівництва доріг на території Київської та інших областей України. Інше підприємство - переможець тендеру на ремонт та будівництво доріг, намагаючись отримати надприбутки від обготівки державних коштів, завищувало витрати, залучаючи до схеми суб’єкти господарювання з ознаками фіктивності та транзитні підприємства. На рахунки цих підприємств перераховувались кошти за начебто надані послуги, які згодом переводились в готівку.
Такі безтоварні оборудки коштували будівельній організації разом із фінансовими санкціями та донарахованими до сплати ПДВ та податку на прибуток майже 15 млн гривень.

На Чернігівщині викрито схему мінімізації ПДВ в аграрному секторі на суму понад 1,5 млн гривень
Співробітниками Головного управління ДПС у Чернігівській області під час проведення перевірки викрито схему мінімізації податкових зобов’язань одним із аграрних підприємств області.
Суб’єкт господарювання штучно завищував податковий кредит за рахунок документального оформлення придбання товарно-матеріальних цінностей, використання яких в господарській діяльності підприємства не підтвердилось.
Крім того, з метою уникнення нарахування податкових зобов’язань з ПДВ, реалізація вирощеної продукції оформлювалась аграрієм за заниженими цінами, які суттєво відрізняються від існуючих на ринку зерна.
Наслідком такого «господарювання» стало заниження сплати до бюджету ПДВ у сумі понад 1,5 млн гривень.
Схему ухилення від оподаткування на суму більше 1,5 млн гривень припинено. Наразі, здійснюється комплекс заходів щодо стягнення донарахованих сум до державного бюджету.

ДПС: здійснюються протиепідемічні заходи
Станом на 28 вересня 2020 року кількість працівників центрального апарату Державної податкової служби України, що захворіли на гостру респіраторну хворобу COVID-19, спричинену коронавірусом ­­– 37 осіб, з них одужали – 23, продовжують хворіти – 14.
У територіальних органах ДПС захворіли 330 осіб, одужали – 213, продовжують хворіти – 117.
У приміщеннях, де перебували інфіковані працівники, проведено дезінфекцію.
В умовах обмежувальних протиепідемічних заходів залишається актуальним максимальне використання дистанційного формату спілкування та електронних сервісів, зокрема ІТС «Електронний кабінет», вхід до якого здійснюється за адресою: http://cabinet.tax.gov.ua , а також через офіційний вебпортал ДПС.
У разі виникнення питань щодо користування Електронним кабінетом слід звернутись до служби підтримки за телефоном 0800501007 (напрямок 0) або за посиланням http://cabinet.tax.gov.ua/help/ .

Міжнародні партнери відзначили досягнення України у напрямі впровадження плану BEPS
Сьогодні відбувся завершальний день міжнародної дводенної онлайн-конференції «Реалізація плану BEPS в Україні», організатором якої виступила Державна податкова служба України.
Метою конференції була оцінка вже здійсненних заходів, отриманих результатів та напрацювання проектів для подальшого впровадження плану BEPS.
Визначальним моментом на цьому шляху стало прийняття Закону України від 16 січня 2020 року № 466-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві», що вступив в дію 23 травня 2020 року, яким впроваджується низка фундаментальних змін, спрямованих на боротьбу з розмиванням податкової бази та виведенням прибутку з-під оподаткування.
На конференції учасниками обговорювалися питання податкового контролю за міжнародними транзакціями та трансфертним ціноутворенням в Україні та світі; вагомість міжнародного обміну податковою інформацією та практичної допомоги між країнами та міжнародними організаціями.
Сучасні реалії змінили умови введення бізнесу. Постала необхідність зміни адміністрування податків, що зумовлено розширенням можливостей компаній надавати послуги, вести торгівлю дистанційно (онлайн). За таких умов для чесної конкуренції та усунення несправедливих переваг іноземних компаній перед вітчизняними компаніями, іноземні компанії повинні реєструватися та бути платниками податку на додану вартість.
Учасники поділились досвідом особливостей проведення спільних та одночасних перевірок. Зі свого боку Державна податкова служба України підтвердила свою готовність отримати практичний досвід з цього питання.
Обговорено особливості застосування методів трансфертного ціноутворення, враховуючи українські особливості контрольованих операцій з сировинними товарами, номенклатурних товарів первинної обробки, нематеріальних активів та фінансових операцій.
Учасники конференції мали змогу подискутувати на теми «тонкої капіталізації»; особливостей вибору «тестованої сторони»; тесту «ділової мети» через призму так званої концепції невизнання комерційно неприйнятних речей; ідентифікації постійних представництв тощо.
Очевидно, що наступним завданням для України є формування нульової толерантності до фактів ухилення від сплати податків, що сприятиме підвищенню рівню податкової дисципліни міжнародних контрагентів.
Для досягнення поставлених цілей для ДПС визначено необхідність:
- виокремлення національних та міжнародних податкових ризиків при створенні комплексної системи дотримання податкового законодавства;
- забезпечення конфіденційності під час обміну інформацією та переходу до автоматизованого режиму обміну;
- забезпечення відповідними технічними можливостями та кваліфікованими вмотивованими кадрами.
Міжнародні партнери-учасники відзначили, що Україна зробила значні кроки та продовжує активно виконувати взяті на себе зобов’язання щодо реалізації плану дій BEPS. Також була підтверджена їх готовність продовжувати партнерські відносини з Україною у цій сфері шляхом надання практичної та методологічної допомоги.

Довідково
План дій BEPS (Base Еrosion and Profit Shifting) – проект Організації економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР)/ «Групи двадцяти» з вирішення проблем розмивання (заниження) податкової бази та переміщення прибутків, який був представлений ОЕСР та затверджений у вересні 2013 року на саміті голів держав G20. Зазначений План містить 15 кроків, результатом опрацювання яких буде надання країнам внутрішніх та міжнародних інструментів, за допомогою яких права щодо оподаткування будуть приведені у відповідність до економічної діяльності міжнародних корпорацій.

Увага! Електронне звернення – підписане, із зазначенням місця проживання (реєстрації)
Державна податкова служба України нагадує, що з метою спрощення листування з громадянами в ДПС функціонує електронна поштова скринька zvernennya_dps@tax.gov.ua .
Звертаємо увагу, що звернення, які громадяни надішлють на вказану електронну скриньку, мають бути з відсканованим особистим підписом та із зазначенням місця проживання (реєстрації) або підписані за допомогою кваліфікованого електронного підпису. Такі листи будуть розглянуті та відповіді на них будуть надані у терміни, визначені статтею 20 Закону України «Про звернення громадян».
Звернення, які громадяни надішлють на вказану електронну скриньку БЕЗ сканованого особистого підпису та БЕЗ зазначення місця проживання (реєстрації), будуть повернуті без розгляду протягом 10 днів із відповідним роз’ясненням відповідно до вимог ст. 5 Закону України «Про звернення громадян».
Довідково:
https://itd.rada.gov.ua/services/appeal-of-citizens

Стартувала міжнародна онлайн-конференція «Реалізація плану BEPS в Україні»
В Україні сформовано нормативно-правове підґрунтя для більшості кроків Плану дій BEPS. Про це повідомив Голова Державної податкової служби України Олексій Любченко під час міжнародної онлайн-конференції «Реалізація плану BEPS в Україні», яка розпочала свою роботу 24 вересня.
У конференції, яка проводиться за ініціативи ДПС, також взяли участь заступник Міністра фінансів України Світлана Воробей, представники Міністерства фінансів, Міністерства закордонних справ України, податкових органів іноземних держав (Польща, Литва, Велика Британія, Швеція, Кіпр, Фінляндія), Організації економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР), Офісу технічної допомоги Департаменту казначейства США, Німецького товариства міжнародного співробітництва (GIZ), Внутрішньоєвропейської організації податкових адміністрацій (IOTA), Міжнародного валютного фонду, Національного університету Державної податкової служби України, провідних аудиторських компаній, народні депутати України.
Заступник Міністра фінансів України Світлана Воробей зазначила, що ефективній та послідовній роботі щодо впровадження кроків плану BEPS в Україні надається значна увага. І в цьому напрямі Міністерство фінансів України плідно співпрацює з податковою службою та міжнародними експертами.
За словами Голови ДПС, через прогалини та неузгодженості у національному та міжнародному податковому законодавстві міжнародні компанії можуть зменшувати або уникати зобов'язань зі сплати податку на прибуток. І ситуація, коли держави втрачають надходження бюджету, не є виключенням і для України.
«За останні 3 роки тільки пасивних доходів з України – 22,4 млрд дол. США. Щорічно понад 2 тис. платників декларують контрольовані операції на 90 млрд дол. США. Ці суми є значними для економіки України та потребують відповідного контролю», - підкреслив Олексій Любченко.
Приєднавшись у 2017 році до Програми розширеного співробітництва в рамках Організації економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР) Україна взяла на себе зобов’язання імплементувати «Мінімальний стандарт» Плану дій BEPS (Base Erosion and Profit Shifting, розмивання оподатковуваної бази й виведення прибутку з-під оподаткування).
«Якщо Мінімальний стандарт включав обов’язкову реалізацію 4-х кроків з 15-ти за Планом, то зараз в Україні реалізовано нормативно-правове підґрунтя для більшості кроків Плану», - зазначив Олексій Любченко.
Зокрема, це стосується реалізації таких кроків Плану:
- розкриття фізичними особами-резидентами України своєї участі в іноземних компаніях, які вони контролюють (КІК), і правила оподаткування таких компаній;
- обмеження витрат на фінансові операції з пов’язаними особами;
- боротьба з податковими зловживаннями, пов’язаними з використанням спеціальних режимів оподаткування;
- запобігання зловживанням у зв’язку із застосуванням договорів про уникнення подвійного оподаткування;
- запобігання штучному уникненню визнання статусу постійного представництва;
- удосконалення контролю за трансфертним ціноутворенням;
- правила звітності в розрізі країн для міжнародних груп компаній;
- механізм вирішення конфліктів;
- впровадження багатостороннього інструменту – MLI (Multilateral Instrument).
Голова ДПС підкреслив, що Законом № 466, який вступив в дію 23 травня 2020 року, впроваджується низка фундаментальних змін, спрямованих на боротьбу з розмиванням податкової бази та виведенням прибутку з-під оподаткування, підвищення податкової прозорості, дотримання податкових норм та вдосконалення податкового адміністрування, формального запровадження принципу «превалювання суті над формою» та інших важливих правил протидії уникненню оподаткування, що наближуватимуть українську податкову систему до стандартів ОЕСР.
«Такі інтенсивні зміни у національному законодавстві дають чіткий сигнал українському бізнесу та українським бенефіціарам іноземних компаній до переходу на подальшу роботу по більш прозорим правилам та необхідність переглянути свої бізнес-моделі», - наголосив Олексій Любченко.
Довідково.
План дій BEPS (Base Еrosion and Profit Shifting) – проект Організації економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР)/ «Групи двадцяти» з вирішення проблем розмивання (заниження) податкової бази та переміщення прибутків, який був представлений ОЕСР та затверджений у вересні 2013 року на саміті голів держав G20. Зазначений План містить 15 кроків, результатом опрацювання яких буде надання країнам внутрішніх та міжнародних інструментів, за допомогою яких права щодо оподаткування будуть приведені у відповідність до економічної діяльності міжнародних корпорацій.

У ДПС здійснюється контроль за дотриманням протиепідемічних заходів
Станом на 22 вересня 2020 року кількість працівників центрального апарату Державної податкової служби України, що захворіли на гостру респіраторну хворобу COVID-19, спричинену корона вірусом ­­– 23 особи, з них одужали – 21, продовжують хворіти – 2.
У територіальних органах ДПС захворіли 303 особи, одужали – 186, продовжують хворіти – 117.
У приміщеннях, де перебували інфіковані працівники, проведено дезінфекцію.
В умовах обмежувальних протиепідемічних заходів залишається актуальним максимальне використання дистанційного формату спілкування та електронних сервісів, зокрема ІТС «Електронний кабінет», вхід до якого здійснюється за адресою: http://cabinet.tax.gov.ua , а також через офіційний вебпортал ДПС.
Запроваджена практика онлайн-формату публічних заходів, які ДПС проводить в рамках виконання своїх функціональних повноважень та завдань.
У разі виникнення питань щодо користування Електронним кабінетом слід звернутись до служби підтримки за телефоном 0800501007 (напрямок 0) або за посиланням http://cabinet.tax.gov.ua/help/ .

Чи можливо здійснити первинну процедуру реєстрації у Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг ІДД ДПС через мережу Інтернет без особистої присутності у центрі?
Кам’янський відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.
Первинна процедура отримання електронних довірчих послуг від Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг ІДД ДПС (далі – КН ЕДП ІДД ДПС) не передбачає можливість реєстрації заявників через мережу Інтернет.
Відповідно до вимог Регламенту КН ЕДП ІДД ДПС заявник має бути особисто присутнім під час первинної процедури реєстрації.
Детальну інформацію щодо процедури реєстрації можна переглянути на офіційному інформаційному ресурсі КН ЕДП ІДД ДПС (http://www.acskidd.gov.ua ) у розділі «Отримання електронних довірчих послуг, у тому числі для програмних РРО».
Відповідне запитання та відповідь на нього розміщене у категорії 301.02 розділу «ЗАПИТАННЯ-ВІДПОВІДІ З БАЗИ ЗНАНЬ» ЗАГАЛЬНОДОСТУПНОГО ІНФОРМАЦІЙНО-ДОВІДКОВОГО РЕСУРСУ на офіційному веб-порталі ДПС України за посиланням http://zir.tax.gov.ua .

Зарахування у зменшення податку на прибуток сплачених за митним кордоном України податків
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що відповідно до п.п. 141.4.9 п. 141.4 ст. 14 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) суми податку на прибуток, отриманий з іноземних джерел, що сплачені суб’єктами господарювання за кордоном, зараховуються під час сплати ними податку в Україні. При цьому зарахуванню підлягає сума податку, розрахована за правилами, встановленими розділу ІІІ ПКУ.
Розмір зарахованих сум податку з іноземних джерел протягом податкового (звітного) періоду не може перевищувати суми податку, що підлягає сплаті в Україні таким платником податку протягом такого періоду.
Не підлягають зарахуванню у зменшення податкових зобов’язань такі податки, сплачені в інших країнах:
податок на капітал/майно та приріст капіталу;
поштові податки;
податки на реалізацію (продаж);
інші непрямі податки незалежно від того, підпадають вони під категорію прибуткових податків чи оподатковуються іншими податками згідно із законодавством іноземних держав.
Зарахування сплачених за митним кордоном України сум податку здійснюється за умови подання письмового підтвердження контролюючого органу іншої держави щодо факту сплати такого податку та за наявності чинного міжнародного договору України про уникнення подвійного оподаткування доходів.

Про граничний термін сплати єдиного внеску ФОП – платниками єдиного податку за себе
Кам’янський відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує.
Платники єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок), зазначені у п. 4 частини першої ст. 4 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 2464), зокрема, фізичні особи – підприємці (ФОП) – платники єдиного податку зобов’язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний квартал, до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується єдиний внесок (частина 8 ст. 9 Закону № 2464).
Згідно з п. 12 розділу ІV Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 № 449 із змінами та доповненнями, у разі якщо останній день строків сплати єдиного внеску припадає на вихідний або святковий день, останнім днем таких строків сплати єдиного внеску вважається перший робочий день, що настає за вихідним або святковим днем.
Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 року № 435-IV із змінами, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Таким чином, граничний термін сплати єдиного внеску за себе ФОП – платниками єдиного податку – 19 число місяця, що настає за кварталом, за який сплачується єдиний внесок.
У разі якщо останній день строків сплати єдиного внеску припадає на вихідний або святковий день, останнім днем таких строків сплати єдиного вважається перший робочий день, що настає за вихідним або святковим днем.

Суми помилково сплаченого єдиного внеску зараховуються в рахунок майбутніх платежів єдиного внеску або повертаються платникам
Кам’янський відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що платники єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) зобов’язані своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиного внеску.
Норми встановлені п.п. 1 частини 2 ст. 6 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» зі змінами (далі – Закон № 2464).
У разі виявлення своєчасно не сплачених сум страхових внесків платники єдиного внеску зобов’язані самостійно обчислити ці внески і сплатити їх з нарахуванням пені в порядку і розмірах, визначених ст. 25 Закону № 2464.
Частиною 13 ст. 9 Закону № 2464 передбачено, що суми помилково сплаченого єдиного внеску зараховуються в рахунок майбутніх платежів єдиного внеску або повертаються платникам у порядку і строки, визначені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, Пенсійним фондом України та фондами загальнообов’язкового державного соціального страхування.

На сеансі телефонного зв’язку «гаряча лінія» про актуальне
У Головному управлінні ДПС у Дніпропетровській області (далі – ГУ ДПС) 30 вересня 2020 року відбувся сеанс телефонного зв’язку «гаряча лінія» на тему «Закони України № 466 та № 786: новації податкового законодавства. Зупинення реєстрації податкових накладних».
На питання платників відповідала заступник начальника управління – начальник відділу інформаційної політики та адміністрування субсайту організаційно-розпорядчого управління ГУ ДПС Манушак Осипова.
Наводимо питання, які обговорювались під час сеансу телефонного зв’язку «гаряча лінія».
Питання 1. Добрий день. Чи може бути підставою для формування податкового кредиту за операціями з ввезення товарів на митну територію України тимчасова митна декларація?
Відповідь. Добрий день. Законом України від 16 січня 2020 року № 466-IХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» (далі – Закон № 466) викладено у новій редакції п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України. Згідно із цим пунктом не відносяться до податкового кредиту суми ПДВ, сплаченого (нарахованого) у зв’язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями (тимчасовими, додатковими та іншими видами митних декларацій, за якими сплачуються суми податку до бюджету при ввезенні товарів на митну територію України), іншими документами, передбаченими п. 201.11 ст. 201 ПКУ.
Отже, якщо при ввезенні товарів на митну територію України платником ПДВ сплачено суму ПДВ до бюджету і така сплата підтверджується митними деклараціями, у тому числі тимчасовими, додатковими та іншими видами митних декларацій, за якими здійснюється така сплата суми ПДВ до бюджету при ввезенні товарів на митну територію України, платник ПДВ має право на включення такої суми ПДВ до складу податкового кредиту звітного періоду, в якому відбулося оформлення відповідної митної декларації. Для операцій із ввезення на митну територію України товарів датою внесення сум ПДВ до податкового кредиту є дата сплати ПДВ за податковими зобов’язаннями згідно з п. 187.8 ст. 187 ПКУ (відповідно до п. 198.2 ст. 198).
Питання 2. Вітаю. Підкажіть, будь ласка, з якого періоду нараховується пеня при виявленні органом ДПС заниження податковим агентом податкового зобов’язання при нарахуванні (виплаті) оподатковуваного доходу на користь нерезидентів?
Відповідь. Вітаю.
Законом № 466 внесено зміни, зокрема до п. 121.1 ст. 121 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Так, пеня нараховується при виявленні контролюючим органом за результатами перевірки заниження податковим агентом податкового зобов’язання при нарахуванні (виплаті) оподатковуваного доходу на користь нерезидентів або інших платників податків та/або несвоєчасної сплати, несплати (неперерахування) податковим агентом утриманих (нарахованих) податків до або під час виплати оподатковуваного доходу на користь нерезидента або іншого платника податків – починаючи з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати податковим агентом суми податкового зобов’язання, визначеного ПКУ (п.п. 129.1.4 п. 129.1 ст. 129 ПКУ).
Норми набирають чинності з 01 січня 2021 року.
Питання 3. Доброго дня. У мене таке питання: які податкові періоди застосовуються у разі подання Розрахунку частини чистого прибутку (доходу), дивідендів на державну частку до контролюючих органів?
Відповідь. Добрий день. Законом № 466 внесено ряд змін до ПКУ, зокрема у частині адміністрування контролюючими органами частини чистого прибутку (доходу) та дивідендів на державну частку.
Так, Законом № 466 розширено поняття «податкова декларація», визначене п. 46.1 ст. 46 ПКУ, та викладено у новій редакції п. 46.2 ст. 46 ПКУ, відповідно до якого податковою декларацією, розрахунком є документ, що подається платником податків контролюючим органам у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата грошового зобов’язання.
Розрахунок частини чистого прибутку (доходу), дивідендів на державну частку (далі – Розрахунок), який подається до контролюючих органів відповідно до іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, прирівнюється до податкової декларації (п. 46.1 ст. 46 ПКУ).
Фінансова звітність або звіт про фінансовий стан (баланс) та звіт про прибутки та збитки та інший сукупний дохід (звіт про фінансові результати) є додатком до Розрахунку та його невід’ємною частиною (п. 46.2 ст. 46 ПКУ).
Розрахунок складається наростаючим підсумком та подається до контролюючих органів разом з фінансовою звітністю у строки, передбачені ст. 49 ПКУ (п. 46.2 ст. 46 ПКУ).
Крім того, Законом № 466 визначено базовий звітний (податковий) період для складання та подання до контролюючих органів Розрахунку.
Для частини чистого прибутку (доходу) податковими (звітними) періодами є календарні: квартал, півріччя, три квартали, рік.
При цьому для платників частини чистого прибутку (доходу) – господарських товариств, корпоративні права яких частково належать державі, та господарських товариств, 50 і більше відсотків акцій (часток, паїв) яких належать господарським товариствам, частка держави в яких становить 100 відсотків, що не прийняли рішення про нарахування дивідендів до 01 травня року, який настає за звітним, податковим (звітним) періодом є календарний рік (п. 46.2 ст. 46 ПКУ).
Питання 4. Добрий день. Хочу запитати, які уточнення внесені Законом України № 786 щодо застосування штрафів за порушення граничних строків реєстрації податкових накладних?
Відповідь. Вітаю. Відповідно до запровадженого Законом № 466 нового п. 73 підрозділу 2 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ підлягають перегляду неузгоджені та несплачені станом на 23 травня 2020 року штрафні санкції, нараховані з 01 січня 2017 року по 31 грудня 2019 року, за порушення платниками ПДВ граничного строку для реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до таких податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, складених за:
► операціями, що звільняються від оподаткування ПДВ;
операціями, що оподатковуються ПДВ за нульовою ставкою;
► операціями, що передбачають надання податкової накладної отримувачу(покупцю), а також податкової накладної, складеної відповідно до п. 198.5 ст. 198 ПКУ у разі здійснення операцій, визначених підпунктами «а» «г» пункту 198.5 ст. 198 ПКУ;
► відповідно до ст. 199 ПКУ;
відповідно до абзацу одинадцятого п. 201.4 ст. 204 ПКУ.
Ця норма поширюється на випадки, коли грошові зобов’язання неузгоджені (відповідні податкові повідомлення-рішення знаходяться в процедурі адміністративного або судового оскарження). У такому разі, контролюючий орган за місцем реєстрації платника податку має здійснити перерахунок суми штрафу і надіслати (вручити) такому платнику нове податкове повідомлення-рішення із зазначенням нових розмірів штрафів.
Закон України від 14 липня 2020 року № 786-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо функціонування електронного кабінету та спрощення роботи фізичних осіб – підприємців» (далі – Закон № 786) вніс дві суттєві зміни у цю процедуру.
По-перше, зазначені правила щодо перегляду штрафних санкцій були уточнені. Встановлено, що період, за який у платника ПДВ є право на перегляд, розпочинається з 01 січня 2017 року і закінчується 23 травня 2020 року (тобто датою набрання чинності Законом № 466, а не 31 грудня 2019 року, як передбачалося спочатку).
По-друге, розмір нарахованих і неузгоджених штрафів, які є предметом перегляду, знизили вдвічі від попередніх розмірів. Тобто штрафи становлять:
у разі відсутності реєстрації – 2,5 % від обсягу постачання без ПДВ, але не більше 1 700 гривень;
у разі несвоєчасної реєстрації – 1% від обсягу постачання без ПДВ, але не більше 510 гривень.
Таким чином, ці перехідні штрафи є меншими за ті, що передбачені за аналогічні порушення у статті 120 ПКУ в редакції Закону № 466.
Нові повідомлення-рішення надсилаються платникам ПДВ податковими органами і не потребують подання додаткових заяв чи звернень.
Питання 5. Добрий день. У мене питання: з якого періоду фізичні особи – підприємці – «спрощенці» другої групи мають право не застосовувати книги обліку доходів?
Відповідь. Вітаю.
Відповідно до Закону № 786 з 01.01.2021 скасовується обов’язок ведення книги обліку доходів для фізичних осіб – підприємців (далі – ФОП), платників єдиного податку першої – третьої груп. При цьому, такі ФОП будуть зобов’язані вести облік діяльності у довільній формі в паперовому та/або електронному вигляді, а саме:
► ФОП – платники єдиного податку першої і другої груп та третьої групи – неплатники ПДВ вестимуть облік діяльності у довільній формі шляхом помісячного відображення отриманих доходів;
ФОП – «єдинники» третьої групи – платники ПДВ такий облік будуть вести у довільній формі шляхом помісячного відображення доходів та витрат.
Норми встановлені оновленим п. 296.1 ст. 296 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Слід зазначити, що до 31.12.2020 згідно з вимогами ПКУ ФОП – платники єдиного податку першої – третьої груп, які не є платниками ПДВ, ведуть за встановленою формою Книгу обліку доходів шляхом щоденного, за підсумками робочого дня, відображення отриманих доходів, а ФОП – «єдинники» третьої групи – платники ПДВ – ведуть Книгу обліку доходів та витрат.
Питання 6. Добрий день. У мене зупинена реєстрація податкової накладної в ЄРПН. В який термін необхідно подати скаргу на рішення про відмову в реєстрації податкової накладної?
Відповідь. Вітаю.
У разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування (далі – ПН/РК) в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) контролюючий орган протягом операційного дня надсилає в автоматичному режимі платнику ПДВ квитанцію про зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН.
Платник ПДВ має право подати до контролюючого органу пояснення та копії документів до зупинених ПН/РК протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов’язання, відображеного в ПН/РК. Комісія регіонального рівня розглядає подані пояснення та копії документів до зупинених ПН/РК протягом 5 робочих днів та приймає одне з рішень: про реєстрацію ПН/РК, після чого ПН/РК реєструється в ЄРПН за умови наявного ліміту або відмову в такій реєстрації.
У разі коли комісією регіонального рівня прийнято рішення про відмову в реєстрації ПН/РК, платник ПДВ має право оскаржити таке рішення в адміністративному порядку, шляхом направлення протягом 10 робочих днів скарги з поясненнями та копіями документів до комісії центрального рівня (згідно з п. 56.3 ст. 56 ПКУ скарга подається до контролюючого органу вищого рівня у письмовій формі (за потреби – з належним чином засвідченими копіями документів, розрахунками та доказами, які платник податків вважає за потрібне надати з урахуванням вимог п. 44.6 ст. 44 ПКУ)).
Згідно з п. 5 Порядку розгляду скарги щодо рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року № 1165, скарга подається платником ПДВ в електронній формі засобами електронного зв’язку з урахуванням вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг», та «Про електронні довірчі послуги» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 06.06.2017 № 557.
Комісія центрального рівня протягом 10 календарних днів розглядає скаргу з поясненнями та копіями документів та приймає одне з рішень: задовольняє скаргу та скасовує рішення комісії регіонального рівня про відмову в реєстрації ПН/РК в ЄРПН, після чого ПН/РК реєструється в ЄРПН за умови наявного ліміту або залишає скаргу без задоволення та рішення комісії регіонального рівня про відмову в реєстрації ПН/РК в ЄРПН без змін.
У разі, коли комісією центрального рівня залишено скаргу без задоволення та рішення комісії регіонального рівня про відмову в реєстрації ПН/РК в ЄРПН без змін, платник ПДВ має право оскаржити зазначене рішення в судовому порядку.
У разі надходження рішення суду, яке набрало законної сили про зобов’язання зареєструвати ПН/РК, такі ПН/РК підлягають реєстрації.
Питання 7. Вітаю. Хочу дізнатися, яку інформацію необхідно вказати у Таблиці даних платника ПДВ, у разі зупинення реєстрації податкової накладної в ЄРПН?
Відповідь. Вітаю.
Нормами п. 2 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року № 1165 «Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних» (далі – Порядок) встановлено, що Таблиця даних платника податку на додану вартість – це зведена інформація, що подається платником ПДВ до контролюючого органу, щодо кодів видів економічної діяльності платника ПДВ згідно з Класифікатором видів економічної діяльності, кодів товарів згідно з УКТ ЗЕД та/або кодів послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг, що постачаються та/або придбаваються (отримуються) платником ПДВ, ввозяться на митну територію України.
Згідно з п. 13 Порядку у Таблиці даних платника податку на додану вартість (далі – Таблиця) зазначаються:
види економічної діяльності відповідно до КВЕД ДК 009:2010;
коди товарів згідно з УКТ ЗЕД, що постачаються та/або придбаваються (отримуються) платником податку, ввозяться на митну територію України;
коди послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг ДК 016:2010 (далі – ДК ПП), що постачаються та/або придбаваються (отримуються) платником податку, ввозяться на митну територію України.
Одночасне заповнення граф щодо придбання (отримання) і постачання/надання товарів/послуг в одному рядку Таблиці не допускається.
Коди послуг згідно з ДКПП у Таблиці мають містити від 5 (наприклад, 02.40) до 14 символів.
Після подання Таблиці, надалі при складанні податкових накладних/розрахунків коригувань, коди товарів згідно з УКТ ЗЕД або коди послуг згідно з ДК ПП мають вказуватися на рівні тих знаків (цифр), які зазначені у поданій Таблиці. Якщо у Таблиці коди будуть вказані на рівні 4-х перших цифр, а в податковій накладній/розрахунку коригування – на рівні 12-ти цифр, то реєстрація такої податкової накладної/розрахунку коригування може бути зупинена (наприклад, код «33.12» і код «33.12.24-00.00» не ідентичні і розуміються як різні коди).
Отримання попередньої оплати за товари, постачання яких ще не відбулося, не позбавляє платника податку права навести у Таблиці інформацію щодо товарів відносно яких вона отримана.
Згідно з п. 14 Порядку Таблиця подається з поясненням, в якому зазначається вид діяльності, з посиланням на податкову та іншу звітність платника ПДВ.
Платник ПДВ має право подати Таблицю без наявності факту зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН.

За вісім місяців поточного року Центрами обслуговування платників Дніпропетровщини надано 160,7 тис. адміністративних послуг
При державних податкових інспекціях Головного управління ДПС у Дніпропетровській області функціонують 37 Центрів обслуговування платників (ЦОП), де платники податків можуть отримати широкий спектр послуг: інформаційних, консультативних та адміністративних. Крім того, почав свою роботу мобільний ЦОП.
Центрами забезпечується надання 31 виду адміністративних послуг.
З переліком адміністративних послуг, що надаються Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області та Інформаційними картками адміністративних послуг можна ознайомитись на офіційному субсайті «Територіальні органи ДПС у Дніпропетровській області» у розділі «Адміністративні послуги».
Загалом у січні – серпні 2020 року працівниками ЦОП опрацьовано 188,9 тис. звернень у сфері надання адміністративних та інших послуг, з яких 184,1 тис. надано адміністративні послуги.
У зв’язку із прийняттям постанови Кабінету Міністрів України від 20 травня 2020 року №392 «Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-Co-V-2, та етапів послаблення протиепідемічних заходів», прийом платників здійснюється за попереднім записом. Для листування та подання звітності платниками, що не мають змоги використовувати електронні сервіси, в будівлях ЦОП розміщені поштові скриньки з метою обмеження особистого спілкування працівників ЦОП з платниками податків.
Також, ви можете переглянути відеоуроки, які оприлюднені на порталі ДПС України з роз’ясненнями як користуватися електронними сервісами ДПС за посиланням https://www.tax.gov.ua/media-tsentr/videogalereya/videouroki/ .

Шановні платники! На період карантину користуйтеся дистанційним форматом спілкування та електронними сервісами ДПС!
Кам’янський відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що сьогодні у платників є можливість отримати всю необхідну інформацію, довідки, консультації, подати звітність до податкових органів без особистих візитів до податкових органів.
Для комфорту, економії часу, особливо для власної безпеки під час дії карантину, використання дистанційних комунікацій є найбільш раціональним. Тому особливу роль у доведенні інформації до платника сьогодні виконує Інтернет.
Офіційними джерелами інформації у мережі Інтернет для суспільства є вебпортал «Державна податкова служба України» та субсайти територіальних органів ДПС областей, зокрема субсайт «Територіальні органи ДПС у Дніпропетровській області» (далі – субсайт). На субсайті (http://dp.tax.gov.ua ) розміщується актуальна, щоденно поновлювана та важлива інформація для платників податків.
В умовах дії карантину залишається актуальним також максимальне використання електронних сервісів Державної податкової служби України, зокрема ІТС «Електронний кабінет», вхід до якого здійснюється за адресою: http://cabinet.tax.gov.ua , а також через офіційний вебпортал ДПС.
У разі виникнення питань щодо користування Електронним кабінетом слід звернутись до служби підтримки за телефоном 0800501007 (напрямок 0) або за посиланням http://cabinet.tax.gov.ua/help/ .

До уваги платників!
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що Кваліфікований надавач електронних довірчих послуг Інформаційно-довідкового департаменту ДПС (далі – Надавач) на головній сторінці офіційного інформаційного ресурсу (https://acskidd.gov.ua/ ) повідомив про наступне.
З метою забезпечення надання кваліфікованих електронних довірчих послуг (далі – ЕДП) на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню та поширенню коронавірусу COVID-19 на території України та у зв’язку із прийняттям постанови Кабінету Міністрів України від 22 липня 2020 року № 641 «Про встановлення карантину та запровадження посилених протиепідемічних заходів на території із значним поширенням гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» (зі змінами) Надавач повідомляє, що надання ЕДП здійснюватиметься лише за наявності у клієнтів засобів захисту від респіраторних захворювань та з обмеженою кількістю одночасного перебування людей у приміщеннях відокремлених пунктів реєстрації (далі – ВПР), в залежності від кількості працюючих робочих місць (на 1 працівника ВПР 1 відвідувач).
Для отримання ЕДП користувачу необхідно:
- ознайомитись з Регламентом Надавача (зі змінами) та умовами Договору про надання ЕДП;
- здійснити попередній запис до відповідного ВПР (у разі потреби отримати консультацію) засобами телефонного зв’язку починаючи з 8 год. 00 хв. (режим роботи ВПР та засоби зв’язку опубліковані на офіційному інформаційному ресурсі Надавача у розділі «Контакти». Звертаємо увагу на те, що попередній запис здійснюється протягом дня на наступний робочий день (рекомендований час попереднього запису з 8 год. 00 хв. до 10 год. 00 хв.);
- підготувати необхідний перелік реєстраційних документів для отримання ЕДП, з яким можливо ознайомитись у розділі «Отримання електронних довірчих послуг» офіційного інформаційного ресурсу Надавача, обравши відповідну категорію;
- прийти у відповідний ВПР на зазначений час з оригіналами документів для ідентифікації користувача та передачі необхідних для реєстрації документів (ВПР не надає послуги з копіювання, друку та заповнення реєстраційних карток, бланків та інших документів, а також не здійснює продаж або безоплатне надання захищених носіїв особистих ключів).

Яким чином нараховують та сплачують єдиний внесок за себе члени фермерського господарства?
Кам’янський відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу.
Частиною 1 ст. 3 Закону України від 19 червня 2003 року № 973-IV «Про фермерське господарство» із змінами визначено, що членами фермерського господарства можуть бути подружжя, їх батьки, діти, які досягли 14-річного віку, інші члени сім’ї, родичі, які об’єдналися для спільного ведення фермерського господарства, визнають і дотримуються положень установчого документа фермерського господарства. Членами фермерського господарства не можуть бути особи, які працюють у ньому за трудовим договором (контрактом).
Згідно з п. 7.12 розділу 7 Методичних рекомендацій з організації та ведення бухгалтерського обліку в селянських (фермерських) господарствах, затверджених наказом Міністерства аграрної політики України від 02.07.2001 № 189, фінансовий результат господарства (дохід) розподіляється між членами господарства пропорційно трудовому внеску кожного з них і використовується для визначення заробітку, утримань і відрахувань на соціальні заходи згідно з чинним законодавством.
Законом України від 03 жовтня 2017 року № 2148-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» внесено зміни до Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами (далі – Закон № 2464) відповідно до яких, починаючи з 01.01.2018, члени фермерського господарства, якщо вони не належать до осіб, які підлягають страхуванню на інших підставах, є платниками єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) (п. 51 частини 1 ст. 4 Закону № 2464).
Платники єдиного внеску, зазначені зокрема, у п. 51 частини 1 ст. 4 Закону № 2464, зобов’язані сплачувати за себе єдиний внесок, нарахований за календарний квартал, до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується єдиний внесок (абзац третій частини 8 ст. 9 Закону № 2464).
Частиною 5 ст. 8 Закону № 2464 для зазначеної категорії платників встановлена обов’язкова ставка єдиного внеску, що дорівнює 22 % бази нарахування.
Базою нарахування єдиного внеску для членів фермерського господарства, якщо вони не належать до осіб, які підлягають страхуванню на інших підставах, є сума доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску на місяць. У разі якщо таким платником не отримано дохід (прибуток) у звітному кварталі або окремому місяці звітного кварталу, такий платник зобов’язаний визначити базу нарахування, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої Законом № 2464. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску (п. 2 частини 1 ст. 7 Закону № 2464).
Єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника (частина 12 ст. 9 Закону № 2464).
Право на звільнення від сплати єдиного внеску за себе мають члени фермерського господарства, якщо вони належать до осіб, які підлягають страхуванню на інших підставах, або отримують пенсію за віком, або є особами з інвалідністю, або досягли віку, встановленого ст. 26 Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-ІV «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» із змінами, та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу (частина 4 ст. 4 Закону № 2464).

Про відповідальність, яка передбачена за несвоєчасну сплату ПДФО за наслідками декларування доходів
Кам’янський відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що фізична особа зобов’язана самостійно до 1 серпня року, що настає за звітним, сплатити суму податкового зобов’язання, зазначену в поданій нею податковій декларації про майновий стан і доходи.
Норми встановлені п. 179.7 ст. 179 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Законом України від 17 березня 2020 року № 533-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» строк сплатити суми податкового зобов’язання було перенесено – останнім днем сплати податку на доходи фізичних осіб та військового збору, визначених громадянами у податковій декларації про майновий стан і доходи за результатами 2019 року та особами, які провадять незалежну професійну діяльність є 30 вересня 2020 року.
Згідно з п. 126.1 ст. 126 ПКУ у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов’язання протягом строків, визначених ПКУ, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах:
при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов’язання, – у розмірі 10 відс. погашеної суми податкового боргу;
при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов’язання, – у розмірі 20 відс. погашеної суми податкового боргу.
Шановні громадяни та особи, які здійснюють незалежну професійну діяльність, не зволікайте та своєчасно сплатіть ПДФО і військовий збір, визначені у податковій декларації про майновий стан і доходи за 2019 рік!


Підрядник (субпідрядник) – платник ПДВ про застосування касового методу зазначає у розпорядчому документі про облікову політику
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що за операціями з виконання підрядних будівельних робіт суб’єкти підприємницької діяльності (підрядники та субпідрядники) можуть застосовувати касовий метод податкового обліку відповідно до п.п. 14.1.266 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Норми встановлені п. 187.1 ст. 187 ПКУ.
Згідно з п.п. 14.1.266 п. 14.1 ст. 14 ПКУ касовий метод для цілей оподаткування згідно з розділом V ПКУ – це метод податкового обліку, за яким дата виникнення податкових зобов’язань визначається як дата зарахування (отримання) коштів на рахунки платника податку, відкриті в установах банків та/або в органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, у касу платника податків або дата отримання інших видів компенсацій вартості поставлених (або тих, що підлягають поставці) ним товарів (послуг), а дата віднесення сум податку до податкового кредиту визначається як дата списання коштів з рахунків платника податку, відкритих в установах банків, та/або в органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, дата видачі з каси платника податків або дата надання інших видів компенсацій вартості поставлених (або тих, що підлягають поставці) йому товарів (послуг).
Для застосування касового методу визначення податкових зобов’язань з ПДВ нормами ПКУ не передбачено подання до контролюючих органів будь-яких заяв чи повідомлень щодо початку застосування касового методу за власним вибором платника відповідно до вимог п. 187.1 ст. 187 ПКУ.
При цьому у податковій декларації з ПДВ, починаючи зі звітного періоду, з якого платник податку почав застосовувати касовий метод, платник у відповідному полі в кінці декларації проставляє відповідну позначку.
Разом з цим відповідно до п. 1.3 Методичних рекомендації щодо облікової політики підприємства, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 27.06.2013 № 635 із змінами (далі – Методрекомендації), елементом системи організації бухгалтерського обліку на підприємстві є облікова політика, яка може враховувати організаційно-правову форму підприємства, галузеві особливості економічної діяльності, обсяги виробництва тощо.
Пунктом 2.1 Методрекомендацій передбачено, що розпорядчий документ про облікову політику підприємства визначає, зокрема кількісні критерії та якісні ознаки суттєвості інформації про господарські операції, події та статті фінансової звітності.
Отже, про застосування касового методу платник зазначає в розпорядчому документі про облікову політику.
Якщо платник податку бажає відмовитись від застосування касового методу податкового обліку, то така відмова здійснюється шляхом внесення відповідних змін до облікової політики підприємства.
У разі відмови від застосування касового методу сума податкових зобов’язань з ПДВ платника податку збільшується на суму, нараховану на вартість товарів/послуг, поставлених платником податку, але не оплачених коштами чи іншими видами компенсацій на дату переходу такого платника до звичайного режиму оподаткування.

Яка гранична сума готівкового розрахунку одного підприємства (підприємця) з іншим підприємством (підприємцем) на протязі дня?
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що відповідно до п. 6 розділу ІІ Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 29 грудня 2017 року № 148 із змінами (далі – Положення № 148), суб’єкти господарювання мають право здійснювати розрахунки готівкою протягом одного дня за одним або кількома платіжними документами, зокрема, між собою – у розмірі до 10 000 (десяти тисяч) грн включно.
Суб’єкти господарювання у разі зняття готівкових коштів із поточних рахунків з метою здійснення готівкових розрахунків із фізичними особами зобов’язані надавати на запит банку (філії, відділення) підтвердні документи, на підставі яких здійснюються такі готівкові розрахунки, необхідні банку (філії, відділенню) для вивчення клієнта з урахуванням ризик-орієнтованого підходу.
Платежі понад установлені граничні суми проводяться через банки або небанківські фінансові установи/юридичних осіб, які не є фінансовими установами, але мають право надавати окремі фінансові послуги, які в установленому законодавством порядку отримали ліцензію на переказ коштів у національній валюті без відкриття рахунку (далі – небанківські установи), шляхом переказу коштів з поточного рахунку на поточний рахунок або внесення коштів до банку чи небанківської установи для подальшого їх переказу на поточні рахунки в банку. Кількість суб’єктів господарювання та фізичних осіб, з якими здійснюються готівкові розрахунки, протягом дня не обмежується.
Обмеження, установлене в абзаці другому п. 6 розділу II Положення № 148, стосується також розрахунків під час оплати за товари, придбані на виробничі (господарські) потреби за рахунок готівки, одержаної за допомогою електронного платіжного засобу.

Звернення громадян є пріоритетним напрямком роботи податківців Дніпропетровської області
Впродовж січня – серпня 2020 року до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області надійшло 248 письмових звернень громадян. За відповідний період 2019 року таких звернень надійшло 273.
Тематика письмових звернень в більшості стосувалася наступних питань: контрольно-перевірочної роботи, консультації з питань податкового законодавства тощо.
Колективних звернень надійшло 13, які розглянуті у визначені законодавством терміни.
«Створення комфортних умов для платників податків при виконанні ними своїх обов’язків по сплаті податків, зборів, платежів є пріоритетним напрямом роботи податкової служби області. Першочергова увага приділяється забезпеченню всебічного, кваліфікованого, об’єктивного розгляду звернень, оперативному і своєчасному вирішенню виявлених питань», - зауважила в.о. заступника начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Ольга Мазур.
З метою поліпшення інформаційного обміну з громадянами при Головному управлінні ДПС у Дніпропетровській області працює спеціальна електронна поштова скринька dp.zvern436@tax.gov.ua, звернення з якої протягом кожного робочого дня приймаються працівниками відповідно до вимог Закону України від 2 жовтня 1996 року № 393/96-ВР «Про звернення громадян».

Онлайн екскурсія для студентів по Центру обслуговування платників Кам’янської державної податкової інспекції

Днями студентам 31 групи спеціальності «Облік та оподаткування» Верхньодніпровського коледжу Дніпровського державного аграрно-економічного університету влаштували онлайн екскурсію по Центру обслуговування платників Кам’янської державної податкової інспекції Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (далі – ЦОП).
Ситуація з пандемією коронавірусу в Україні внесла свої корективи у роботу, тому студенти відвідали ЦОП в онлайн-режимі.
Під час онлайн екскурсії начальник Кам’янського відділу організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Олена Іванова розповіла студентам про особливості роботи ЦОП, мету їх створення, графік роботи та провела екскурсію по залах ЦОП. Перелічила адміністративні послуги, за отриманням яких платники можуть звернутися до ЦОП, звернула увагу на найбільш запитувані послуги. Назвала інші послуги та сервіси, які надаються в ЦОП. Показала молоді робочі місця працівників в ЦОП. Звернула увагу, що інформація про документи, які необхідно надати для отримання адміністративних послуг, розташована на стендах, привела приклади.
Крім того, Олена Іванова нагадала про можливість отримати до кінця поточного року податкову знижку за навчання.
Голова циклової комісії обліково-фінансових дисциплін Верхньодніпровського коледжу Дніпровського державного аграрно-економічного університету Любов Вановська подякувала за проведену екскурсію та отриману інформацію. Вона зазначила, що екскурсія була цікавою і корисною та запропонувала продовжити у майбутньому проведення аналогічних заходів.


Граничний термін сплати ПДФО та військового збору за результатами декларування - 30 вересня 2020 року

Днями в ефірі ТОВ ТРК "МіКомп" старшим державним інспектором Кам’янського відділу організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Оленою Капелькою здійснено виступ на тему: «Граничний термін сплати ПДФО та військового збору за результатами декларування – 30 вересня 2020 року».
Вона зазначила, що відповідно до Закону України від 17 березня 2020 року № 533-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» останнім днем сплати податку на доходи фізичних осіб та військового збору, визначених громадянами у податковій декларації про майновий стан і доходи за результатами 2019 року та особами, які провадять незалежну професійну діяльність є 30 вересня 2020 року.
Нагадала платникам податку, які подали декларації та визначили до сплати податок на доходи фізичних осіб та військовий збір, коди платежів, на які необхідно їх сплатити.
Закликала платників своєчасно сплатити суму податкового зобов’язання, зазначену в поданій декларації.

Деякі особливості розрахунку вартісного критерію контрольованих операцій
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що згідно з п.п. «а» п.п. 39.2.1.1 п.п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) контрольованими операціями є господарські операції платника податків, що можуть впливати на об’єкт оподаткування податком на прибуток підприємств платника податків, зокрема господарські операції, що здійснюються з пов’язаними особами – нерезидентами, в тому числі у випадках, визначених п.п. 39.2.1.5 п.п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 ПКУ.
Відповідно до п.п. 39.2.1.7 п.п 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 ПКУ господарські операції, передбачені підпунктами 39.2.1.1 (крім операцій, що здійснюються між нерезидентом та його постійним представництвом в Україні) і 39.2.1.5 п.п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 ПКУ, визнаються контрольованими, якщо одночасно виконуються такі умови:
► річний дохід платника податків від будь-якої діяльності, визначений за правилами бухгалтерського обліку, перевищує 150 мільйонів гривень (за вирахуванням непрямих податків) за відповідний податковий (звітний) рік;
обсяг таких господарських операцій платника податків з кожним контрагентом, визначений за правилами бухгалтерського обліку, перевищує 10 мільйонів гривень (за вирахуванням непрямих податків) за відповідний податковий (звітний) рік.
Господарські операції, що здійснюються між нерезидентом та його постійним представництвом в Україні, визнаються контрольованими, якщо обсяг таких господарських операцій, визначений за правилами бухгалтерського обліку, перевищує 10 мільйонів гривень (за вирахуванням непрямих податків) за відповідний податковий (звітний) рік.
Враховуючи вищенаведене, для розрахунку вартісного критерію контрольованих операцій з пов’язаними особами – нерезидентами мають враховуватись періоди податкового (звітного) року, в яких нерезидент перебував у статусі пов’язаної особи з платником податку, за умови відсутності інших критеріїв, визначених у підпунктах «б» – «ґ» п.п. 39.2.1.1 п.п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 ПКУ.

До уваги платників рентної плати за користування радіочастотним ресурсом України!
Кам’янський відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що згідно із п. 254.1 ст. 254 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) платниками рентної плати за користування радіочастотним ресурсом України (рентна плата) є загальні користувачі радіочастотного ресурсу України, визначені законодавством про радіочастотний ресурс, яким надано право користуватися радіочастотним ресурсом України в межах виділеної частини смуг радіочастот загального користування на підставі:
► ліцензії на користування радіочастотним ресурсом України;
ліцензії на мовлення та дозволу на експлуатацію радіоелектронного засобу та випромінювального пристрою;
дозволу на експлуатацію радіоелектронного засобу та випромінювального пристрою, отриманого на підставі договору з власником ліцензії на мовлення;
дозволу на експлуатацію радіоелектронного засобу та випромінювального пристрою.
Підпунктом 254.5.3 п. 254.5 ст. 254 ПКУ визначено, що платники рентної плати, яким надано право користуватися радіочастотним ресурсом України на підставі ліцензій на користування радіочастотним ресурсом України, сплачують рентну плату починаючи з дати видачі ліцензії.
У разі продовження терміну дії ліцензії на користування радіочастотним ресурсом України рентна плата сплачується з початку терміну дії продовженої ліцензії.
Інші платники рентної плати сплачують рентну плату починаючи з дати видачі дозволу на експлуатацію радіоелектронних засобів та випромінювальних пристроїв. Сплата рентної плати здійснюється платниками рентної плати з дати видачі першого дозволу на експлуатацію радіоелектронного засобу та випромінювального пристрою в даній смузі радіочастот у відповідному регіоні незалежно від загальної кількості дозволів, наданих платнику рентної плати в такій смузі радіочастот у певному регіоні, крім випадків, коли наступні дозволи на експлуатацію радіоелектронного засобу та випромінювального пристрою, видані на пристрої, потужність яких передбачає застосування іншої, ніж у попередніх дозволах, ставки рентної плати.
Об’єктом оподаткування рентною платою за користування радіочастотним ресурсом України є ширина смуги радіочастот, що визначається як частина смуги радіочастот загального користування у відповідному регіоні та зазначена в ліцензії на користування радіочастотним ресурсом України або в дозволі на експлуатацію радіоелектронного засобу та випромінювального пристрою для технологічних користувачів та користувачів, які користуються радіочастотним ресурсом для розповсюдження телерадіопрограм (п. 254.3 ст. 254 ПКУ).
Пунктом 49.2 ст. 49 ПКУ передбачено, що платник податків зобов’язаний за кожний встановлений ПКУ звітний період, в якому виникають об’єкти оподаткування, або у разі наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог ПКУ подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є. Цей абзац застосовується до всіх платників податків, в тому числі платників, які перебувають на спрощеній системі оподаткування обліку та звітності.
Таким чином, для суб’єкта господарювання, у якого закінчився термін дії ліцензії на користування радіочастотним ресурсом України або дозволу на експлуатацію радіоелектронного засобу, на підставі якого здійснювалося користування радіочастотним ресурсом, та припинено користування радіочастотним ресурсом, останнім податковим періодом для податкової звітності з рентної плати за користування радіочастотним ресурсом України є звітний період, у якому закінчився термін дії ліцензії або дозволу.

Чинним законодавством не заборонено здійснення імпортних операцій без ввезення товару на митну територію України
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що імпорт (імпорт товарів) – це купівля (у тому числі з оплатою в негрошовій формі) українськими суб’єктами зовнішньоекономічної діяльності в іноземних суб’єктів господарської діяльності товарів з ввезенням або без ввезення цих товарів на територію України, включаючи купівлю товарів, призначених для власного споживання установами та організаціями України, розташованими за її межами.
Норми визначені ст. 1 Закону України від 16 квітня 1991 року № 959-XII «Про зовнішньоекономічну діяльність» із змінами і доповненнями.
Пунктом 21 розділу II Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті, затвердженого постановою Правління Національного банку України (далі – НБУ) від 02 січня 2019 року № 5 із змінами і доповненнями, граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів становлять 365 календарних днів.
Згідно із п.п. 3 п. 6 Інструкції про порядок валютного нагляду банків за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів, затвердженої постановою Правління НБУ від 02 січня 2019 року № 7 із змінами і доповненнями (далі – Інструкція № 7) банк здійснює валютний нагляд за дотриманням резидентом граничних строків розрахунків за імпортною операцією резидента, якщо на дату оплати резидентом продукції (а в разі застосування розрахунків у формі документарного акредитива – на дату здійснення банком платежу на користь нерезидента (дату списання коштів з рахунку банку)) імпортна операція без увезення продукції на територію України не була завершена або в банку немає інформації про завершення імпортної операції без увезення продукції на територію України.
Відповідно до п.п. 5 п. 9 розділу ІІІ Інструкції № 7 банк завершує здійснення валютного нагляду за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків у разі імпорту продукції без її увезення на територію України – після зарахування грошових коштів від нерезидента на поточний рахунок резидента в банку в разі продажу нерезиденту продукції в повному обсязі за межами України (уключаючи кошти, переказані резидентом із власного рахунку, відкритого за кордоном, якщо розрахунки за продаж нерезиденту продукції за межами України здійснювалися через рахунок резидента, відкритий за кордоном, та резидентом подано документи іноземного банку, які підтверджують зарахування коштів від нерезидента за продукцію) або подання документів, що підтверджують використання резидентом продукції за межами України на підставі договорів (контрактів, угод), інших форм документів, що застосовуються в міжнародній практиці та можуть уважатися договором.
Отже чинним законодавством не заборонено здійснення імпортних операцій без ввезення товару на митну територію України за зовнішньоекономічними договорами.
Граничні строки розрахунків за операціями з імпорту товарів без ввезення цих товарів на територію України становлять 365 календарних днів.


Чи є об`єктом оподаткування ПДВ операція із внесення фізичною особою рухомого/нерухомого майна до статутного фонду юридичної особи в обмін на корпоративні права?
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що об’єктом оподаткування ПДВ є операції платників ПДВ з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до ст. 186 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Норми встановлені п.п. «а» п. 185.1 ст. 185 ПКУ.
Постачання товарів – це будь-яка передача права на розпоряджання товарами як власник, у тому числі, зокрема, обмін (п.п. 14.1.191 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).
Отже, якщо фізична особа здійснює підприємницьку діяльність та є зареєстрованою платником ПДВ, то операція із внесення такою особою рухомого/нерухомого майна до статутного фонду юридичної особи в обмін на корпоративні права є об’єктом оподаткування ПДВ.

Фізичним особам надана матеріальна допомога за рахунок міського бюджету: що з ПДФО?
Кам’янський відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) не включаються такі доходи, як сума державної та соціальної матеріальної допомоги, державної допомоги, компенсацій (включаючи грошові компенсації особам з інвалідністю, на дітей з інвалідністю при реалізації індивідуальних програм реабілітації осіб з інвалідністю, суми допомоги по вагітності та пологах), винагород і страхових виплат, які отримує платник ПДФО з бюджетів та фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування та у формі фінансової допомоги особам з інвалідністю з Фонду соціального захисту інвалідів згідно із законом.
Норми визначені п.п. 165.1.1 п. 165.1 ст. 165 Податкового кодексу України від (далі – ПКУ).
Згідно з ст. 16 Закону України від 21 травня 1997 року № 280/97-ВР «Про місцеве самоврядування в Україні» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 280) органи місцевого самоврядування є юридичними особами і наділяються Законом № 280 та іншими законами власними повноваженнями, в межах яких діють самостійно і несуть відповідальність за свою діяльність відповідно до закону.
До виключної компетенції сільських, селищних, міських рад відноситься, зокрема, затвердження програм соціально-економічного та культурного розвитку відповідних адміністративно-територіальних одиниць, цільових програм з інших питань місцевого самоврядування (п. 22 ст. 26 Закону № 280).
Відповідно до положень ст. 34 Закону № 280 до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать, делеговані повноваження, зокрема щодо вирішення відповідно до законодавства питань про надання пільг і допомоги, пов’язаних з охороною материнства і дитинства.
Враховуючи викладене вище, матеріальна допомога, що надається фізичним особам за рахунок міського бюджету, не підлягає оподаткуванню ПДФО за умови виконання міською радою затвердженої програми соціально-економічного розвитку чи цільової програми з питань діяльності місцевого самоврядування, в якій передбачено надання такої допомоги за рахунок коштів місцевого бюджету (з конкретним визначенням її напрямів, умов надання та кошторисом).
Згідно з Довідником ознак доходів, наведеним у додатку до Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку (розрахунок за формою № 1ДФ), затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 № 4 із змінами, доходи у вигляді матеріальної допомоги, отримані фізичними особами за рахунок коштів місцевого бюджету (з конкретним визначенням її напрямів, умов надання та кошторисом), відображаються відповідним органом місцевого самоврядування у податковому розрахунку за формою № 1ДФ під ознакою доходу «128».

Деякі особливості виправлення помилок у декларації з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що платники податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки – юридичні особи самостійно обчислюють суму податку станом на 1 січня звітного року і не пізніше 20 лютого цього ж року подають контролюючому органу за місцезнаходженням об’єкта/об’єктів оподаткування Податкову декларацію з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (далі – Декларація), за формою, встановленою у порядку, передбаченому ст. 46 ПКУ, з розбивкою річної суми рівними частками поквартально.
Норми встановлені п.п. 266.7.5 п. 266.7 ст. 266 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
У разі уточнення податкових зобов’язань протягом року (після граничного терміну подання Декларації) у комірці «уточнююча» рядка 1 заголовної частини Декларації, форма якої затверджена наказом Міністерства фінансів України від 10.04.2015 № 408 із змінами, проставляється відмітка «Х».
У разі одночасного коригування податкового зобов’язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, якщо невірно (помилково) вказано код типу об’єкта нерухомості (загальну площу, ставку податку, або суми пільги тощо), як по житловій, так і нежитловій нерухомості платнику необхідно подати одну уточнюючу Декларацію з окремими розрахунками, що уточнюються, для об’єктів житлової (додаток 1) та нежитлової (додаток 2) нерухомості.
Наприклад, для уточнення показників Декларації по житловій нерухомості:
у розділі І «Розрахунок податкового зобов’язання» додатка 1 до Декларації заповнюється виправлена (правильна) інформація;
у розділі ІІ «Уточнення податкового зобов’язання» додатка 1 до Декларації:
у рядку 4 зазначається сума податкового зобов’язання з рядка 3 додатка 1 до Декларації, що уточнюється (або показник рядка 6 Декларації в редакції, що діяла до внесення змін наказом Міністерства фінансів України від 15.11.2018 № 897);
рядок 5 заповнюється у випадку, якщо в результаті виправлення помилки виникла недоплата. У рядку 5 зазначається сума нарахованих до збільшення податкових зобов’язань, яка обчислюється за формулою: рядок 3 – рядок 4. Показник рядка 5 додатка 1 переноситься до рядка 5.2 табличної частини Декларації;
рядок 6 заповнюється у випадку, якщо в результаті виправлення помилки виникла переплата. У рядку 6 зазначається сума нарахованих до зменшення податкових зобов’язань, яка обчислюється за формулою: рядок 4 – рядок 3. Показник рядка 6 додатка 1 переноситься до рядка 5.3 табличної частини Декларації;
рядок 7 заповнюється, якщо заповнено рядок 5 додатка 1 до Декларації. У рядку 7 зазначається сума штрафу (у гривнях із копійками), що розраховується за формулою: (колонки з 4 по 7 рядка 5) х 3 % або 5 %. Показник рядка 7 додатка 1 переноситься до рядка 5.4 табличної частини Декларації;
у рядку 8 зазначається сума пені, нарахована на суму недоплати зобов’язання (у гривнях із копійками) відповідно до п.п. 129.1.3 п. 129.1 та абзацу другого п. 129.4 ст. 129 ПКУ. Показник рядка 8 додатка 1 переноситься до рядка 5.5 табличної частини Декларації.
Аналогічно заповнюються уточнюючий додаток 2 до Декларації для об’єктів нежитлової нерухомості. При цьому:
показник рядка 5 додатка 2 переноситься до рядка 6.2 табличної частини Декларації, показник рядка 6 додатка 2 переноситься до рядка 6.3 табличної частини Декларації;
показник рядка 7 додатка 2 переноситься до рядка 6.4 табличної частини Декларації;
показник рядка 8 додатка 2 переноситься до рядка 6.5 табличної частини Декларації.
У разі коригування податкового зобов’язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, лише по житловій чи нежитловій нерухомості заповнюється один розрахунок/додаток, що уточнюється, показники якого переносяться до Декларації.

Закон України № 466: зміни щодо повернення помилково сплачених коштів
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що Законом України від 16 січня 2020 року № 466-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» (далі – Закон № 466), було внесено зміни, зокрема до ст. 43 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) у частині порядку повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов’язань та пені.
Зокрема, обов’язковою умовою для здійснення повернення сум грошового зобов’язання та пені є подання платником податків заяви про таке повернення (крім повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку з доходів фізичних осіб, які розраховуються контролюючим органом на підставі поданої платником податків податкової декларації за звітний календарний рік шляхом проведення перерахунку за загальним річним оподатковуваним доходом платника податку) протягом 1 095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми та/або пені (п. 43.3 ст. 43 ПКУ).
Згідно з п. 43.4 ст. 43 ПКУ платник податків подає заяву про повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов’язань та пені (далі – Заява) у довільній формі, в якій зазначає напрям перерахування коштів:
- на поточний рахунок платника податків в установі банку;
- на погашення грошового зобов’язання та/або податкового боргу з інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, незалежно від виду бюджету;
- повернення у готівковій формі коштів за чеком у разі відсутності у платника податків рахунка в банку.
У разі повернення надміру сплачених податкових зобов’язань з ПДВ, зарахованих до бюджету з рахунка платника ПДВ у Системі електронного адміністрування ПДВ (далі – СЕА ПДВ) у порядку, визначеному п. 2001.5 ст. 2001 ПКУ, такі кошти підлягають поверненню виключно на рахунок платника у СЕА ПДВ, а у разі його відсутності на момент звернення платника податків із заявою на повернення надміру сплачених податкових зобов’язань з ПДВ чи на момент фактичного повернення коштів – шляхом перерахування на поточний рахунок платника податків в установі банку (п. 43.41 ст. 43 ПКУ).
Також, Законом № 466 п. 43.41 ст. 43 ПКУ доповнено новим абзацом, відповідно до якого повернення у випадках, визначених законодавством, сум ПДВ, контроль за справлянням яких покладено на контролюючий орган, визначений п.п. 41.1.2 п. 41.1 ст. 41 ПКУ, при ввезенні товарів на митну територію України здійснюється в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до п. 2001.3 ст. 2001 ПКУ на момент оформлення митної декларації/аркуша коригування, на підставі яких здійснюватиметься таке повернення.

Про зупинення податкових накладних на черговій зустрічі у режимі онлайн
Сьогодні, 25.09.2020, за організацією Спілки українських підприємців та Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (далі – ГУ ДПС) для представників бізнесу Дніпропетровщини – платників податку на додану вартість проведена зустріч.
Зустріч проходила традиційно у режимі онлайн за темою «Зупинення податкових накладних, деякі особливості заповнення Таблиці даних платника податку на додану вартість».
Захід відбувся за участі заступника начальника управління – начальника відділу інформаційної політики та адміністрування субсайту організаційно-розпорядчого управління ГУ ДПС Осипової Манушак, начальника відділу перевірок інших галузей економіки управління податкового аудиту ГУ ДПС Дядченко Юлії, ГДРІ відділу аналітики та податкових ризиків управління податкового адміністрування ГУ ДПС Полякової Вікторії та членів Спілки українських підприємців, керівників і бухгалтерів платників податків.
Осипова Манушак привітала всіх і побажала корисного та конструктивного діалогу.
Про повідомлення щодо розблокування зупинених податкових накладних та деякі особливості заповнення Таблиці даних платника податку на додану вартість розповіла Дядченко Юлія. Увагу акцентовано на алгоритмі дій платника ПДВ у разі зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Про окремі положення постанови Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року № 1165 «Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних» доповіла Полякова Вікторія.
У ході заходу фахівці податкової служби та присутні члени Спілки українських підприємців, керівники та бухгалтери платників податків енергійно спілкувались і обговорювали питання, які турбують платників під час реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування.
Учасники подякували за проведену зустріч та висловили сподівання на подальшу співпрацю.

Програмний РРО – просте рішення для ведення бізнесу від ДПС
Начальник Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Ганна Чуб проінформувала слухачів UA: Українське радіо Дніпро про актуальні зміни у застосуванні програмних РРО.
Ганна Володимирівна зазначила, що з 01 серпня 2020 року набрали чинності норми законів України від 20 вересня 2019 року № 128-IX «Про внесення змін до Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» та інших законів України щодо детінізації розрахунків у сфері торгівлі та послуг» (із змінами) та № 129-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо детінізації розрахунків у сфері торгівлі та послуг» (із змінами).
Зазначеними законами запроваджено ряд новацій у сфері застосування реєстраторів розрахункових операцій (РРО).
Так, з 01 серпня 2020 року кожен суб’єкт господарювання може обрати РРО, який йому зручніше використовувати під час здійснення розрахункових операцій, тобто або класичний РРО або програмний РРО.
На сьогодні для застосування програмного РРО існує розроблене ДПС програмне рішення, яке доступне кожному суб’єкту господарювання на безкоштовній основі, та розміщене на офіційному вебпорталі ДПС України у банері «Програмні РРО».
Суб’єкту господарювання, який має намір зареєструвати програмний РРО, необхідно перебувати на обліку в контролюючому органі. Також на обліку має перебувати його господарська одиниця, де буде використовуватись такий програмний РРО. Про таку господарську одиницю платник повідомляє контролюючий орган відповідно до вимог п. 63.3 ст. 63 Податкового кодексу України за формою № 20-ОПП.
Після включення програмного РРО до Реєстру програмних реєстраторів розрахункових операцій такий РРО може використовуватись суб’єктом господарювання.
Здійснити реєстрацію програмного РРО можна в електронному вигляді за допомогою електронного сервісу «Електронний кабінет».
Передача даних від програмного РРО до фіскального сервера здійснюється засобами комунікацій з використанням кваліфікованого електронного підпису або печатки.
Безкоштовно електронні підписи та печатки можна отримати у кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг Інформаційно-довідкового департаменту ДПС.
Про сертифікати електронних підписів та/або печаток, що будуть використовуватись для програмних РРО, суб’єкт господарювання повідомляє згідно з Порядком обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 06 червня 2017 року № 557 із змінами.
Програмування найменування товарів (послуг) через програмний РРО здійснюється оператором (касиром) самостійно шляхом додавання таких товарів за допомогою самого програмного забезпечення або за допомогою імпорту раніше підготованого переліку номенклатури, який формується для кожного програмного забезпечення в окремому форматі згідно з інструкцією, що додається до того ж архіву, що і програмне забезпечення
Звертаємо також увагу, що з 01 серпня 2020 року застосовуються штрафні санкції у разі виявлення порушень при використанні РРО або програмних РРО.
Так тимчасово, з 01 серпня поточного року застосовуються штрафи за перше порушення у розмірі 10 % і за кожне наступне порушення 50 % вартості проданих з порушенням товарів, виконаних робіт, наданих послуг.
З 01 січня 2021 року розмір штрафу буде становити 100 % і 150 % вартості проданих з порушенням товарів (робіт, послуг) за перше та наступне порушення відповідно.
Проте, додаткових штрафних санкцій до вже передбачених Законом України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» не встановлено.
Окремо зупинимось на перевагах програмних РРО, якими є:
► вільний вибір суб’єктом господарювання класичного або програмного РРО;
відсутність посередників, зокрема Центрів сервісного обслуговування;
відсутність експертизи для комерційних програмних РРО;
пристосовність для будь-якого пристрою, що підтримує операційну систему Windows, Android;
онлайн-реєстрація програмного РРО у контролюючому органі;
виключно електронний документообіг з контролюючими органами;
безкоштовність програмного рішення ДПС.
Довідково повідомляємо, що роз’яснення стосовно отримання кваліфікованих сертифікатів електронних підписів та печаток для програмних РРО розміщені у відповідному розділі банеру «Програмні РРО».
У разі виникнення технічних, методологічних запитань необхідно звертатись за телефоном 0 800 501 007.

Виграш фізичної особи у державну грошову лотерею підлягає оподаткуванню ПДФО
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що основні засади державного регулювання лотерейної сфери в Україні, створення сприятливих умов для розвитку лотерейного ринку встановлено Законом України від 06 вересня 2012 року № 5204-VI «Про державні лотереї в Україні» із змінами (далі – Закон № 5204.
Приз (виграш) – це кошти, майно, майнові чи немайнові права, які підлягають виплаті (видачі) учаснику у разі його виграшу в державну лотерею відповідно до оприлюднених умов її проведення (ст. 1 Закону № 5204).
Оподаткування доходів фізичних осіб регулюється розділом IV Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Так, до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) включаються, зокрема, доходи у вигляді виграшів, призів (п.п 164.2.8 п. 164.2 ст. 164 ПКУ).
Особливості нарахування (виплати) та оподаткування виграшів та призів регулюється п. 170.6 ст. 170 ПКУ, згідно з п.п. 170.6.1 якого податковим агентом платника ПДФО під час нарахування (виплати, надання) на його користь доходу у вигляді виграшів (призів) у лотерею чи в інші розіграші, є особа, яка здійснює таке нарахування (виплату).
Відповідно до п.п. 170.6.2 п. 170.6 ст. 170 ПКУ податковим агентом – оператором лотереї у строки, визначені ПКУ для місячного податкового періоду, до бюджету сплачується (перераховується) загальна сума ПДФО, нарахованого за ставкою, визначеною п. 167.1 ст. 167 ПКУ (18 відсотків), із загальної суми виграшів (призів), виплачених за податковий (звітний) місяць гравцям у лотерею.
Крім того, податкові агенти – оператори лотереї у податковому розрахунку, подання якого передбачено п.п. «б» п. 176.2 ст. 176 ПКУ, відображають загальну суму нарахованих (виплачених) у звітному податковому періоді доходів у вигляді виграшів (призів) та загальну суму утриманого з них ПДФО. При цьому у податковому розрахунку не зазначається інформація про суми окремого виграшу, суми нарахованого на нього ПДФО, а також відомості про фізичну особу – платника ПДФО, яка одержала дохід у вигляді виграшу (призу) (п.п 170.6.2 п. 170.6 ст. 170 ПКУ).
Також слід зазначити, що під час нарахування (виплати) доходів у вигляді виграшів у лотерею або в інших розіграшах, які передбачають попереднє придбання платником ПДФО права на участь у таких лотереях чи розіграшах, не беруться до уваги витрати платника ПДФО у зв’язку з отриманням такого доходу (п.п. 170.6.4 п. 170.6 ст. 170 ПКУ).
Доходи, зазначені у п. 170.6 ст. 170 ПКУ, остаточно оподатковуються під час їх виплати за їх рахунок (п.п 170.6.5 п. 170.6 ст. 170 ПКУ).
Отже, дохід у вигляді виграшів (призів) у державну грошову лотерею включається до загального місячного (річного) оподаткованого доходу платника ПДФО та оподатковується ПДФО за ставкою 18 відсотків.

До уваги платників, які здійснюють роздрібну торгівлю алкогольними напоями!
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що статтею 17 Закону України від 19 грудня 1995 року № 481/95-BP «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального» зі змінами передбачено, що у випадку здійснення роздрібної торгівлі алкогольними напоями через електронний контрольно-касовий апарат (книгу обліку розрахункових операцій), не зазначений у ліцензії, до суб’єктів господарювання (у тому числі іноземних суб’єктів господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) застосовується фінансова санкція у вигляді штрафів у розмірі 200 відсотків вартості реалізованої через такий контрольно-касовий апарат (книгу обліку розрахункових операцій) продукції, але не менше 10 000 гривень.

За які земельні ділянки ФОП – платники єдиного податку четвертої групи сплачують земельний податок?
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що до платників єдиного податку четвертої групи, належать фізичні особи – підприємці, які провадять діяльність виключно в межах фермерського господарства, зареєстрованого відповідно до Закону України від 19 червня 2003 року № 973-IV «Про фермерське господарство» зі змінами та доповненнями, за умови виконання сукупності таких вимог:
здійснюють виключно вирощування, відгодовування сільськогосподарської продукції, збирання, вилов, переробку такої власновирощеної або відгодованої продукції та її продаж;
провадять господарську діяльність (крім постачання) за місцем податкової адреси;
не використовують працю найманих осіб;
членами фермерського господарства такої фізичної особи є лише члени її сім’ї у визначенні частини другої ст. 3 Сімейного кодексу України від 10 січня 2002 року № 2947-ІІІ зі змінами та доповненнями;
площа сільськогосподарських угідь та/або земель водного фонду у власності та/або користуванні членів фермерського господарства становить не менше двох гектарів, але не більше 20 гектарів.
Норми встановлені п.п. «б» п.п. 4 п. 291.4 ст. 291 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Об’єктом оподаткування для платників єдиного податку четвертої групи є площа сільськогосподарських угідь (ріллі, сіножатей, пасовищ і багаторічних насаджень) та/або земель водного фонду (внутрішніх водойм, озер, ставків, водосховищ), що перебуває у власності сільськогосподарського товаровиробника або надана йому у користування, у тому числі на умовах оренди (п. 2921.1 ст. 2921 ПКУ).
Платники єдиного податку звільняються від обов’язку нарахування, сплати та подання податкової звітності, зокрема, з податку на майно в частині земельного податку за земельні ділянки, що використовуються платниками єдиного податку четвертої групи для ведення сільськогосподарського товаровиробництва (п.п. 4 п. 297.1 ст. 297 ПКУ).
Згідно з частиною другою ст. 22 Земельного кодексу України від 25 жовтня 2001 року № 2768-III зі змінами (далі – ЗКУ) до земель сільськогосподарського призначення належать:
а) сільськогосподарські угіддя (рілля, багаторічні насадження, сіножаті, пасовища та перелоги);
б) несільськогосподарські угіддя (господарські шляхи і прогони, полезахисні лісові смуги та інші захисні насадження, крім тих, що віднесені до земель інших категорій, землі під господарськими будівлями і дворами, землі під інфраструктурою оптових ринків сільськогосподарської продукції, землі тимчасової консервації тощо).
Землі сільськогосподарського призначення передаються у власність та надаються у користування громадянам – для ведення особистого селянського господарства, садівництва, городництва, сінокосіння та випасання худоби, ведення товарного сільськогосподарського виробництва, фермерського господарства (п. «а» частини третьої ст. 22 ЗКУ).
Частинами 2 та 4 ст. 59 ЗКУ, зокрема, визначено, що громадянам за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування можуть безоплатно передаватись у власність замкнені природні водойми (загальною площею до 3 гектарів). Власники на своїх земельних ділянках можуть у встановленому порядку створювати рибогосподарські, протиерозійні та інші штучні водойми.
Громадянам органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування із земель водного фонду можуть передаватися на умовах оренди, зокрема, земельні ділянки прибережних захисних смуг, смуг відведення і берегових смуг водних шляхів, озера, водосховища, інші водойми, болота та острови для сінокосіння, рибогосподарських потреб.
Отже, фізичні особи – підприємці – платники єдиного податку четвертої групи, які є власниками/користувачами земель сільськогосподарського призначення та/або земель водного фонду (внутрішніх водойм, озер, ставків, водосховищ), звільняються від сплати земельного податку за земельні ділянки (не більше 20 гектарів), що використовуються такими платниками для ведення сільськогосподарського товаровиробництва.
За інші земельні ділянки, в тому числі за земельні ділянки сільськогосподарського призначення, що не використовуються для ведення сільськогосподарського товаровиробництва, земельний податок сплачується на загальних підставах.

Шановні платники! Утримуйтесь від відвідування ЦОПів без нагальної потреби!
Кам’янський відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській областінагадує, що з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби СОVID-19 постановою Кабінету Міністрів України від 22.07.2020 № 641 на всій території України з 01.08.2020 до 31.10.2020 продовжено дію карантину, встановленого постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 № 211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби СОVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» із змінами.
Шановні платники, у зв’язку з розповсюдженням гострої респіраторної хвороби СОVID-19 та попередженням інфікування і поширення вірусних інфекцій рекомендуємо утриматися від відвідування центрів обслуговування платників (далі – ЦОП) без нагальної потреби! Особливо, якщо питання, з якими ви збираєтеся звернутися до ЦОПів, можливо вирішити дистанційно (он-лайн або поштою).
У разі потреби обов’язкового відвідування ЦОП, просимо дотримуватись рекомендацій Міністерства охорони здоров’я України щодо зменшення впливу та передачі гострих респіраторних вірусних інфекцій:
- користуватися захисною маскою та дезінфікуючими засобами;
- не створювати скупчення людей у ЦОП.
Пам’ятайте про необхідність дотримання безпечної відстані між людьми (щонайменше 1,5 метри);
- уникати контакту з усіма, хто має гарячку та кашель.
Бережіть своє здоров’я та здоров’я близьких і оточуючих!

Кошик доходів місцевих бюджетів Дніпропетровщини за вісім місяців 2020 року поповнився на 15 млрд 974 млн гривень
Одним із основних бюджетоутворюючих податків є податок на доходи фізичних осіб. Поступове збільшення надходжень цього податку дуже важливо для місцевих бюджетів області.
В умовах, коли країна проводить заходи з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом, кошти які надходять до місцевих бюджетів області є вагомим важелем для цієї боротьби.
За підсумками січня - серпня 2020 року платниками податків направлено до місцевих бюджетів податку на доходи фізичних осіб у сумі 10 млрд 13,7 млн грн, що на 430 млн грн більше надходжень відповідного періоду минулого року.
Наступним джерелом, який формує бюджет розвитку області є єдиний податок, якого за період січень – серпень 2020 року надійшло 1 млрд 999,2 млн гривень.
«Однією з вирішальних умов створення високорозвинутої ринкової економіки є формування місцевого самоврядування, як ефективно функціонуючої складової частини суспільного сектора», - наголосила начальник Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Ганна ЧУБ.

Важливо для суб’єктів господарювання – юридичних та фізичних осіб – підприємців
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу платників податків – юридичних та фізичних осіб – підприємців, що ДПС України на головній сторінці вебпорталу у розділі «Переліки» 21.09.2020 розмістила інформацію про суб’єктів господарювання, які мають податковий борг станом на 01.09.2020, у розрізі територіальних органів ДПС України.
У таблиці наведені дані по платниках податків із зазначенням загальної суми податкового боргу суб’єкта господарювання до державного та місцевих бюджетів.
З інформацією можна ознайомитись за посиланням: https://tax.gov.ua/dovidniki--reestri--perelik/pereliki-/296361.html

Податок на прибуток підприємств: які платники звільняються від оподаткування?
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що звільнення від оподаткування прибутку підприємств передбачено ст. 142 розділу ІІІ та підрозділом 4 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Відповідно до п. 142.1 ст. 142 ПКУ звільняється від оподаткування прибуток підприємств та організацій, які засновані громадськими об’єднаннями осіб з інвалідністю і є їх повною власністю, отриманий від продажу (постачання) товарів, виконання робіт і надання послуг, крім підакцизних товарів, послуг із поставки підакцизних товарів, отриманих у межах договорів комісії (консигнації), поруки, доручення, довірчого управління, інших цивільно-правових договорів, що уповноважують такого платника податку здійснювати постачання товарів від імені та за дорученням іншої особи без передачі права власності на такі товари, де протягом попереднього звітного (податкового) періоду кількість осіб з інвалідністю, які мають там основне місце роботи, становить не менш як 50 відс. середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за умови, що фонд оплати праці таких осіб з інвалідністю становить протягом звітного періоду не менш як 25 % суми загальних витрат на оплату праці.
Зазначені підприємства та організації громадських об’єднань осіб з інвалідністю мають право застосовувати цю пільгу за наявності дозволу на право користування такою пільгою, який видається уповноваженим органом відповідно до Закону України від 21 березня 1991 року № 875-XІІ «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні».
У разі порушення вимог щодо цільового використання вивільнених від оподаткування коштів платник податку зобов’язаний збільшити податкові зобов’язання з цього податку за результатами податкового періоду, на який припадає таке порушення, а також сплатити пеню, нараховану відповідно до ПКУ.
Підприємства та організації, на які поширюється дія п. 142.1 ст. 142 ПКУ, реєструються у відповідному контролюючому органі в порядку, передбаченому для платників цього податку.
Пунктом 142.2 ст. 142 ПКУ встановлено, що на період підготовки до зняття і зняття з експлуатації енергоблоків Чорнобильської АЕС та перетворення об’єкта «Укриття» на екологічно безпечну систему звільняється від оподаткування прибуток Чорнобильської АЕС, якщо такі кошти використовуються на фінансування робіт з підготовки до зняття і зняття Чорнобильської АЕС з експлуатації та перетворення об’єкта «Укриття» на екологічно безпечну систему.
У разі порушення вимог щодо цільового використання вивільнених від оподаткування коштів платник податку зобов’язаний збільшити податкові зобов’язання з цього податку за результатами податкового (звітного) періоду, на який припадає таке порушення, а також сплатити пеню, нараховану відповідно до ПКУ.
Згідно з п. 142.3 ст. 142 ПКУ звільняється від оподаткування прибуток підприємств, отриманий за рахунок міжнародної технічної допомоги або за рахунок коштів, які передбачаються в державному бюджеті як внесок України до Чорнобильського фонду «Укриття» для реалізації міжнародної програми – Плану здійснення заходів на об’єкті «Укриття» відповідно до положень Рамкової угоди між Україною та Європейським банком реконструкції та розвитку стосовно діяльності Чорнобильського фонду «Укриття» в Україні, для подальшої експлуатації, підготовки до зняття і зняття енергоблоків Чорнобильської АЕС з експлуатації, перетворення об’єкта «Укриття» на екологічно безпечну систему та забезпечення соціального захисту персоналу Чорнобильської АЕС.
У разі порушення вимог щодо цільового використання вивільнених від оподаткування коштів платник податку зобов’язаний збільшити податкові зобов’язання з цього податку за результатами податкового (звітного) періоду, на який припадає таке порушення, а також сплатити пеню, нараховану відповідно до ПКУ.
Крім того, тимчасово, до 01 січня 2025 року, звільняється від оподаткування прибуток підприємств – суб’єктів літакобудування, що визначені відповідно до норм ст. 2 Закону України від 12 липня 2001 року № 2660-ІІІ «Про розвиток літакобудівної промисловості» із змінами (абзац перший п. 41 підрозділу 4 розділу ХХ ПКУ).
На період до 31 грудня 2021 року передбачено застосування ставки 0 відсотків для платників податку на прибуток, які відповідають критеріям, визначеним п. 44 підрозділу 4 розділу ХХ ПКУ.

Роботодавцем нарахована працівнику компенсація за невикористані щорічні відпустки (основну та додаткову): що з єдиним внеском?
Кам’янський відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що відповідно до абзацу другого п. 1 частини 1 ст. 4 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» зі змінами (далі – Закон № 2464) платниками єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок), зокрема є підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою – підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами (далі – роботодавці).
Пунктом 1 частини 1 ст. 7 Закону № 2464 визначено, що базою нарахування єдиного внеску роботодавцями є сума нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України від 24 березня 1995 року № 108/95-ВР «Про оплату праці».
Суми грошових компенсацій у разі невикористання щорічних (основної та додаткових) відпусток у розмірах, передбачених законодавством, є базою для нарахування єдиного внеску.
Статтею 116 Кодексу законів про працю України визначено, що при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації провадиться в день звільнення.
Підприємство після звільнення працівника не несе обов’язку страхувальника, а відповідно і платника страхових внесків.
Отже, особам, яким після звільнення з роботи нараховано компенсацію за невикористану відпустку, єдиний внесок на зазначені суми не нараховується.

У разі відчуження земельної ділянки з свердловиною та припинення дії дозволу на спеціальне водокористування, декларація з Рентної плати не подається
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області доводить до відома, що платниками рентної плати за спеціальне використання води (далі – Рентна плата), визначені, зокрема, первинні водокористувачі – суб’єкти господарювання, а також фізичні особи – підприємці, які використовують та/або передають вторинним водокористувачам воду, отриману шляхом забору води з водних об’єктів.
Норми встановлені п. 255.1 ст. 255 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Об’єктом оподаткування Рентною платою є фактичний обсяг води, який використовують водокористувачі (п. 255.3 ст. 255 ПКУ).
Статтею 49 Водного кодексу України від 06 червня 1995 року № 213/95-ВР із змінами та доповненнями визначено, що спеціальне водокористування є платним та здійснюється на підставі дозволу на спеціальне водокористування (далі – Дозвіл), який видається територіальними органами центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері розвитку водного господарства.
Видача (відмова у видачі, переоформлення, видача дубліката, анулювання) Дозволу здійснюється відповідно до Закону України від 06 вересня 2005 року № 2806-IV «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності» із змінами та доповненнями в установленому Кабінетом Міністрів України порядку.
Враховуючи вищевикладене, у разі відчуження земельної ділянки з свердловиною, у тому числі прав на свердловину та припинення дії дозволу на спеціальне водокористування, суб’єкт господарювання припиняє подання податкової декларації з Рентної плати. При цьому останнім звітним (податковим) періодом для подання податкової декларації з Рентної плати за таких умов, є звітний період, у якому було припинено дію Дозволу. За інших умов власник діючого Дозволу є платником Рентної плати до закінчення/анулювання строку його дії.

До уваги платників ПДВ!
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року № 1165 «Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних» (далі – Порядок зупинення).
Відповідно до п. 12 Порядку зупинення платник ПДВ має право подати до ДПС Таблицю даних платника податку на додану вартість (далі – Таблиця) за встановленою формою (додаток 5).
У Таблиці зазначаються:
види економічної діяльності відповідно до КВЕД;
коди товарів згідно з УКТЗЕД, що постачаються та/або придбаваються (отримуються) платником ПДВ, ввозяться на митну територію України;
коди послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг (далі – ДК ПП), що постачаються та/або придбаваються (отримуються) платником ПДВ, ввозяться на митну територію України (п. 13 Порядку зупинення).
Таблиця подається з поясненням, в якому зазначається вид діяльності, з посиланням на податкову та іншу звітність платника ПДВ (п. 14 Порядку зупинення).
Згідно з пунктами 15 та 16 Порядку зупинення Таблиця з поясненнями розглядається комісією регіонального рівня, яка приймає рішення про врахування або неврахування Таблиці.
Відповідно до п. 4 Порядку зупинення у разі коли за результатами перевірки податкової накладної/розрахунку коригування (далі – ПН/РК) визначено, що ПН/РК відповідають одній з ознак безумовної реєстрації, визначених у пункті 3 цього Порядку, зокрема, якщо у ПН/РК відображена операція з товаром за кодом згідно з УКТ ЗЕД та/або послугою за кодом згідно з ДК ПП, які зазначені у Таблиці, врахованій контролюючим органом, реєстрація таких ПН/РК не зупиняється в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН).
Отже, Таблиця – це інформація про специфіку діяльності платника ПДВ, подання якої є правом платника ПДВ незалежно від факту зупинення реєстрації податкової ПН/РК в ЄРПН.
Подавати Таблицю з кожною квитанцією про зупинення реєстрації в ЄРПН ПН/РК, платнику податків не потрібно.

На пресконференції про публічне інформування у податковій сфері та електронні сервіси ДПС
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що сьогодні, 23.09.2020, в інформаційному агентстві «Мост-Днепр» відбулася пресконференція на тему «Публічне інформування у податковій сфері. Електронні сервіси».
У пресконференції прийняла участь заступник начальника управління – начальник відділу інформаційної політики та адміністрування субсайту організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Осипова Манушак.
Вона акцентувала увагу, що публічне інформування усіх верств населення – один з важливих та дієвих форм інформаційно-роз’яснювальної роботи податкових органів, направлених на формування податкової культури населення, у тому числі платників податків.
«Податкова грамотність і формування податкової культури – це одні з найважливіших умов для того, щоб податкова система та адміністрування ефективно працювали», – зазначила Осипова Манушак.
Органи державної податкової служби завжди відкриті для інформаційного співробітництва із суспільством і вони є абсолютними лідерами по відкритості, доступності і прозорості інформації.
Для цього податковими органами використовуються різноманітні джерела публічного інформування платників податків у податковій сфері, наприклад, офіційний вебпортал «Державна податкова служба України» (tax.gov.ua); субсайти територіальних органів ДПС України офіційного веб-порталу; Державний сайт Міністерства фінансів України (mof.gov.ua); сайти органів державної влади; засоби масової інформації; соціальні мережі; публічні та масові заходи, що проводяться за участі органів ДПС; власна тематична друкована продукція.
Вона зауважила, що саме мас-медіа – один із основних каналів передачі інформації суспільству. Засоби масової інформації сприяють процесу комунікації податкових органів і платників.
Для комфорту, економії часу, особливо для власної безпеки під час дії карантину, використання дистанційних комунікацій є найбільш раціональним. Тому особливу роль у доведенні інформації до платника сьогодні виконує Інтернет, зокрема субсайт «Територіальні органи ДПС у Дніпропетровській області» офіційного вебпорталу ДПС України – одна з потужних інформаційних платформ.
Осипова Манушак також зазначила, що на сьогодні все більше послуг платники отримують в електронному вигляді, не виходячи із дому або офісу.
Найпопулярнішим електронним сервісом ДПС, за допомогою якого користувачі мають можливість отримати практично всі послуги ДПС, є «Електронний кабінет».
Підсумовуючи, Осипова Манушак констатувала, що комунікації платників і представників податкової служби зі зворотнім зв’язком є важливими і необхідними для обох сторін, дистанційні комунікації – це зручність і потреба сьогодення.
«Взаємодія із засобами масової інформації на постійній основі допомагає об’єктивно інформувати громадськість про нашу діяльність. А від того наскільки інформація про нашу діяльність буде прозорою та доступною для кожного, залежить і формування позитивного іміджу податкової служби у суспільстві в цілому», – акцентувала держслужбовець.
Осипова Манушак подякувала усім представникам мас-медіа за багаторічну та плідну співпрацю і висловила впевненість, що у майбутньому взаємовідносини будуть тільки розвиватись.

Трудові відносини: контролюючі органи мають право перевіряти дотримання працедавцем законодавства про працю
Кам’янський відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є, зокрема, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов’язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.
Норми встановлені п.п. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Підпунктом 75.1.3 п. 75.1 ст. 75 ПКУ встановлено, що фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об’єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом, зокрема, щодо дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).
Платник податків зобов’язаний надати посадовим (службовим) особам контролюючих органів у повному обсязі всі документи, що належать або пов’язані з предметом перевірки. Такий обов’язок виникає у платника податків після початку перевірки (п. 85.2 ст. 85 ПКУ).
Під час проведення фактичної перевірки в частині дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами), в тому числі тим, яким установлено випробування, перевіряється наявність належного оформлення трудових відносин, з’ясовуються питання щодо ведення обліку роботи, виконаної працівником, обліку витрат на оплату праці, відомості про оплату праці працівника. Для з’ясування факту належного оформлення трудових відносин з працівником, який здійснює трудову діяльність, можуть використовуватися документи, що посвідчують особу, або інші документи, які дають змогу її ідентифікувати (посадове посвідчення, посвідчення водія, санітарна книжка тощо) (п. 80.6 ст. 80 ПКУ).
Отже, для уникнення відповідальності за порушення законодавства про працю, роботодавцям необхідно працювати відповідно до норм трудового законодавства і своєчасно та у повному обсязі виплачувати працівникам заробітну плату не менше мінімальної, встановленої законом.

Суму відсотків за іпотекою сплачено меморіальним ордером банківської установи: право на податкову знижку
Кам’янський відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що відповідно до п. 175.1 ст. 175 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) платник податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) – резидент має право включити до податкової знижки частину суми процентів за користування іпотечним житловим кредитом, наданим позичальнику в національній або іноземній валютах, фактично сплачених протягом звітного податкового року.
До податкової знижки включаються фактично здійснені протягом звітного податкового року платником ПДФО витрати, підтверджені відповідними платіжними та розрахунковими документами, зокрема квитанціями, фіскальними або товарними чеками, прибутковими касовими ордерами, що ідентифікують продавця товарів (робіт, послуг) і особу, яка звертається за податковою знижкою (їх покупця (отримувача)), а також копіями договорів за їх наявності в яких обов’язково повинно бути відображено вартість таких товарів (робіт, послуг) і строк оплати за такі товари (роботи, послуги) (п.п. 166.2.1 п. 166.2 ст. 166 ПКУ).
Згідно з Законом України від 05 квітня 2001 року № 2346-III «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 2346) меморіальний ордер – це розрахунковий документ, який складається за ініціативою банку для оформлення операцій щодо списання коштів з рахунка платника і внутрішньобанківських операцій відповідно до Закону № 2346 та нормативно-правових актів Національного банку України.
Отже, при реалізації платником ПДФО права на податкову знижку, меморіальний ордер може бути застосований як документ, що підтверджує понесення витрат. При цьому в розрахунковому документі повинно бути зазначено прізвище та ім’я по-батькові такого платника ПДФО, як особи, яка сплатила проценти за користування іпотечним житловим кредитом, та зазначений документ повинен відповідати умовам оформлення розрахункових документів.

Коли застосування РРО є обов’язковим
Кам’янський відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що фізичні особи - підприємці - платники єдиного податку другої, третьої та четвертої груп, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі при продажу товарів (наданні послуг) зобов’язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи РРО з роздрукуванням відповідних розрахункових документів у разі:
- перевищення в календарному році незалежно від обраного виду діяльності обсягу доходу понад 1 000 000 гривень (п. 296.10 ст. 296 ПКУ).
Застосування РРО розпочинається з першого числа першого місяця кварталу, наступного за виникненням такого перевищення, та продовжується у всіх наступних податкових періодах протягом реєстрації суб’єкта господарювання як платника єдиного податку.
- здійснення реалізації технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту незалежно від групи єдиного податку та обсягу річного доходу (п. 296.10 ст. 296 ПКУ);
- здійснення реалізації лікарських засобів та виробів медичного призначення незалежно від групи єдиного податку та обсягу річного доходу (п. 296.10 ст. 296 ПКУ);
- здійснення роздрібного продажу паливно-мастильних матеріалів в ємностях до 20 літрів та діяльності, пов’язаної з роздрібним продажем пива, сидру, пері (без додання спирту) та столових вин (п. 291.5 ст. 291 ПКУ).

Про деякі нові правила застосування РРО фізичними особами – підприємцями
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що Законом України від 20 вересня 2019 року № 129-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо детінізації розрахунків у сфері торгівлі і послуг», із змінами, який набрав чинності 01.08.2020, вносяться зміни до Податкового кодексу України (далі – ПКУ), згідно з якими, зокрема, викладено в новій редакції п. 296.10 ст. 296 ПКУ та доповнено п. 61 підрозділ 10 розділу XX «Інші перехідні положення» ПКУ.
Разом з тим, Законом України від 20 вересня 2019 року № 128-IX «Про внесення змін до Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» та інших законів України щодо детінізації розрахунків у сфері торгівлі та послуг», який набрав чинності 01.08.2020, вносяться зміни, зокрема, до Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі – Закон № 265), відповідно до яких, зокрема, викладено в новій редакції статті 3 та 9 Закону № 265.
Згідно з новою редакцією Закону № 265 цей Закон визначає правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій (далі – РРО) та програмних реєстраторів розрахункових операцій (далі – ПРРО) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг. Дія його поширюється на усіх суб’єктів господарювання, їх господарські одиниці та представників (уповноважених осіб) суб’єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі. Встановлення норм щодо незастосування РРО у інших законах, крім ПКУ, не допускається.
Відповідно до ст. 3 Закону № 265 суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, зокрема, зобов’язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи РРО або через зареєстровані фіскальним сервером контролюючого органу ПРРО зі створенням у паперовій та/або електронній формі відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених Законом № 265, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок (далі – РК).
Пунктом 6 ст. 9 Закону № 265 визначено, що РРО та/або ПРРО, та РК не застосовуються при продажу товарів (наданні послуг) платниками єдиного податку (фізичними особами – підприємцями), які не застосовують РРО та/або програмні РРО відповідно до ПКУ.
Відповідно до нового п. 296.10 ст. 296 ПКУ РРО та/або ПРРО не застосовуються платниками єдиного податку першої групи.
Водночас, п. 61 підрозділу 10 розділу XX ПКУ передбачено, що до 01 січня 2021 року РРО та/або ПРРО не застосовуються платниками єдиного податку другої – четвертої груп (фізичними особами – підприємцями) незалежно від обраного виду діяльності, обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 1000 000 грн, крім тих, які здійснюють:
► реалізацію технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту;
реалізацію лікарських засобів та виробів медичного призначення.
З 01 січня 2021 року до 01 квітня 2021 року РРО та/або ПРРО не застосовуються платниками єдиного податку другої – четвертої груп (фізичними особами – підприємцями), обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 1000 000 грн, незалежно від обраного виду діяльності, крім тих, які здійснюють:
► реалізацію товарів (надання послуг) через мережу Інтернет;
реалізацію технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту;
реалізацію лікарських засобів, виробів медичного призначення та надання платних послуг у сфері охорони здоров’я;
реалізацію ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння;
роздрібну торгівлю вживаними товарами в магазинах (група 47.79 КВЕД);
діяльність ресторанів, кафе, ресторанів швидкого обслуговування, якщо така діяльність є іншою, ніж визначена п. 11 ст. 9 Закону № 265;
діяльність туристичних агентств, туристичних операторів;
діяльність готелів і подібних засобів тимчасового розміщення (група 55.10 КВЕД);
реалізацію текстилю (крім реалізації за готівкові кошти на ринках), деталей та приладдя для автотранспортних засобів відповідно до переліку, що затверджується Кабінетом Міністрів України.


Звертайте увагу на правильність заповнення платіжних документів
Кам’янський відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що з метою уникнення помилок та запобігання нарахування штрафних санкцій при сплаті платежів, необхідно дотримуватися вимог наказу Міністерства фінансів України від 24.07.2015 № 666 «Про затвердження Порядку заповнення документів на переказ у разі сплати (стягнення) податків, зборів, митних платежів, єдиного внеску, здійснення бюджетного відшкодування податку на додану вартість, повернення помилково або надміру зарахованих коштів» (із змінами) (далі - наказ №666).
У вказаному Порядку наведені приклади заповнення поля «Призначення платежу» у різних випадках.
Особливу увагу при заповненні цього поля потрібно приділяти правильності визначення коду видів сплати.
Перелік кодів видів сплати за податками, зборами та митними платежами наведено в додатку до наказу №666.
За правильність заповнення реквізитів в платіжних документах відповідальність несе не банківська установа, а платник податків.

Протидія корупції в органах ДПС України

Одним із важливих аспектів сучасної державної правової політики в Україні є реформування системи запобігання і протидії корупції. Досягнення успіху у цьому процесі є передумовою для формування у суспільстві довіри до влади, зростання економічного потенціалу держави, покращення добробуту громадян України.
Корупція – багатоаспектне соціально – економічне, політичне, правове та морально-етичне явище, яке складається з цілого комплексу протиправних дій і неетичних вчинків та завдає істотної шкоди нормальному функціонуванню моральних та правових відносин у суспільстві й державі.
Удосконалення антикорупційного законодавства України, утворення нових антикорупційних інституцій зумовило останнім часом докорінні зміни національної системи запобігання та протидії корупції.
Кам’янський відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що правові та організаційні засади функціонування системи запобігання корупції в Україні визначені Законом України «Про запобігання корупції» від 14.10.2014 за № 1700-VII (далі – Закон). Закон покликаний сприяти запобіганню корупції через застосування превентивних антикорупційних механізмів, виявленню корупційних правопорушень та усунення їх наслідків.
Відповідно до статті 65 Закону за вчинення корупційних або пов’язаних з корупцією правопорушень особи, уповноважені на виконання функцій держави, притягаються до кримінальної, адміністративної, цивільно-правової та дисциплінарної відповідальності у встановленому законом порядку.
Окремо необхідно зазначити, що у Кримінальному кодексі України визначено також відповідальність за пропозицію, обіцянку або надання неправомірної вигоди службовій особі (стаття 369). Тобто особа, яка пропонує, надає, обіцяє неправомірну вигоду, також несе кримінальну відповідальність.
Запобігання проявам корупції є одним з найвідповідальніших напрямів в діяльності органів Державної податкової служби України, а запорука успіху у боротьбі з корупцією - це прозорість та відкритість.
Залишити інформацію щодо неправомірних дій та бездіяльності працівників органів ДПС та інших питань можна зателефонувавши до Контакт-центру ДПС за номером 0800-501-007 та обравши відповідний напрямок у меню інтерактивного голосового автовідповідача (4 – для залишення інформації на сервіс «Пульс»).


Cервіс «Пульс» ДПС України
приймає звернення громадян та суб’єктів господарювання цілодобово

Кам’янський відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що сервіс «Пульс» ДПС України приймає звернення громадян та суб’єктів господарювання (далі – Заявники) щодо неправомірних дій та бездіяльності, можливі корупційні правопорушення у сфері службової діяльності з боку конкретних посадових осіб структурних підрозділів ДПС та її територіальних органів (далі – Інформація).
Заявники можуть надати Інформацію за телефоном 0800-501-007, обравши на інтерактивному голосовому автовідповідачі напрямок «4», та на електронну пошту idd@sfs.gov.ua .
Інформація приймається цілодобово.
При наданні Інформації бажано назвати своє прізвище, ім’я, по батькові (найменування підприємства, установи, організації, суб’єкта господарювання), контактний телефон, місце проживання/реєстрації, а також прізвище, ім’я, по батькові та посаду працівника органу ДПС, з яким пов’язана подія, дата, місце і суть події, конкретні обставини, зауваження, прохання чи вимоги. Якщо Заявник не бажає називати своє прізвище, ім’я, по батькові, місце проживання/реєстрації, Інформація реєструється як анонімна.
У разі звернення представника Заявника обов’язково надаються відомості стосовно його повноважень здійснювати представництво законних інтересів та ведення справ Заявника, пов’язаних із сплатою податків, на підставі закону або довіреності. Якщо представник Заявника не надає такі дані, Інформація на сервіс «Пульс» не приймається.
Про результати розгляду Інформації клієнти повідомляються невідкладно або протягом 3 робочих днів. Якщо інформація потребує додаткового розгляду, то загальний термін її опрацювання може бути подовжено.
Не повідомляються Заявникам результати розгляду анонімної Інформації та повідомлень про наявність на офіційному вебпорталі/субсайтах ДПС недостовірної/застарілої інформації; методологічних чи технічних проблем в роботі електронних сервісів чи систем; відомості що надходить до інформаційно-довідкового департаменту ДПС електронною поштою щодо мінімізації сплати податків, зборів, митних платежів, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування.


Дотримання професійної етики – один з найважливіших принципів роботи органів ДПС

Кам’янський відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що під час виконання своїх службових повноважень працівники органів ДФС зобов’язані неухильно додержуватися загальновизнаних етичних норм поведінки: бути ввічливими у стосунках з громадянами та суб’єктами господарювання, будувати свої відносини з ними на основі довіри, поваги, об’єктивності, справедливості, терпимості, законності. Сервіс ДПС України «Пульс» дає змогу платнику повідомляти про неправомірні вчинки або бездіяльність співробітників органів ДПС.
Жодне повідомлення не залишиться без уваги, адже плідна робота сервісу «Пульс» – це шлях до успішної співпраці громадян та бізнесу з органами ДПС.
Номер Контакт-центру ДПС 0800-501-007 (напрямок «4»).

На Львівщині припинено крадіжку нафти через промислову врізку в нафтопровід «Дружба»
На виконання доручення Президента, співробітниками Головного управління власної безпеки ДФС та податковою міліцією ГУ ДФС у Львівській області спільно з СУ ГУ НП області за процесуальним керівництвом прокуратури Львівської області локалізовано діяльність організованої злочинної групи, яка, за можливого сприяння окремих працівників правоохоронних органів, тривалий час здійснювала викрадення нафтопродуктів з магістрального нафтопроводу «Дружба» НАК «Нафтогаз України» на території Львівської області.
Так, 23.09.2020 року, проведено оперативні та слідчі дії у кримінальному провадженні за ст. 292 КК України (пошкодження об’єктів магістральних або промислових нафто-, газо-, конденсатопроводів та нафтопродуктопроводів), за результатами яких затримано на «гарячому» шістьох учасників групи під час викачування нафти.
Виявлено та вилучено зброю, технічні засоби для перекачки нафтопродуктів, вантажні автомобілі з цистернами та інші ємності, заповнені викраденими нафтопродуктами в загальній кількості 150 кубів.
На даний час тривають заходи щодо встановлення всього кола учасників злочинної групи, та документування можливо причетних до протиправної діяльності посадових осіб правоохоронних органів регіону та заподіяної шкоди державному підприємству.

У Києві викрито незаконну діяльність інтернет-магазину автозапчастин
Головним слідчим управління ДФС та податковою міліцією ГУ ДФС у м. Києві під процесуальним керівництвом Офісу Генерального прокурора викрито незаконну діяльність інтернет-магазину, через який по всій території України здійснювалась реалізація автомобільних запчастин та супутніх товарів.
В ході досудового розслідування кримінального провадження за ч.3 ст.212 Кримінального кодексу України (ухилення від сплати податків в особливо великих розмірах) встановлено, що службові особи інтернет-магазину протягом 2018-2019 років здійснювали реалізацію товарів за готівку без відображення цих операцій в бухгалтерській та податковій звітності. Продаж оформлювався нібито від імені підконтрольних фізичних осіб-підприємців. За попередніми підрахунками, внаслідок таких дій до бюджету не надійшло понад 7,5 мільйонів гривень податків.
В ході проведених у м.Києві та Київській області обшуків в офісних та складських приміщеннях, що використовувались у незаконній діяльності, а також за адресами проживання фігурантів, вилучено майже 500 тисяч гривень готівкою, понад 70 печаток та кліше підписів, чорнові записи тощо.
Досудове розслідування триває.

На Сумщині зупинено «кустарне» виробництво тютюнових виробів
Податковою міліцією ГУ ДФС у Сумській області під процесуальним керівництвом прокуратури області виявлено та припинено діяльність цеху з виготовлення підакцизних товарів.
Так, під час здійснення досудового розслідування у кримінальному провадженні за ч. 3 ст. 204 Кримінального кодексу України встановлено, що, починаючи з січня 2020 року, мешканець Сумської області здійснював незаконне придбання, зберігання, транспортування та виготовлення з метою збуту підакцизних товарів. У подальшому ця продукція, яка становлять загрозу для життя і здоров`я людей, збувалась пересічним громадянам на території Сумської області.
В ході проведення обшуку в гаражному приміщенні, яким користувався фігурант, виявлено та вилучено п'ять станків для виготовлення тютюнових виробів. Це обладнання надавало змогу виготовляти продукцію у великих обсягах. Також, було вилучено тютюн, готові тютюнові вироби, полімерні ємкості з рідиною з характерним запахом спирту невідомого походження та автомобіль, який використовувався для транспортування незаконно виготовленої продукції.
За попередньою оцінкою вартість вилученого майна становить близько 2 млн гривень.
Наразі вирішується питання щодо призначення ряду судових експертиз по вилученій продукції та сировині. Досудове розслідування триває.

На Чернігівщині припинено злочинну схему, яка дозволяла мінімізовувати понад 30 млн гривень на місяць
Податковою міліцією ГУ ДФС у Чернігівській області під процесуальним керівництвом Чернігівської обласної прокуратури припинено міжрегіональну злочинну схему ухилення від сплати податків та конвертації безготівкових коштів у готівку, яка діяла на території області протягом 2019-2020 років.
Організатор схеми, який мав у своєму розпорядженні ряд підконтрольних підприємств та фізичних осіб-підприємців, приймав від підприємств реального сектору економіки замовлення про надання різноманітних послуг, які фактично не надавались. Перераховані кошти знімались через рахунки підконтрольних фізичних осіб-підприємців та за винагороду повертались замовникам послуг.
Обсяг проконвертованих грошових коштів протягом лише одного місяця роботи такого центру мінімізації податків становив понад 30 млн гривень.
В ході проведення заходів по припиненню його діяльності проведено 11 обшуків за місцями проживання осіб, причетних до діяльності центру, в банківських установах, офісних приміщеннях та транспортних засобах, що використовувались у незаконній діяльності.
В результаті вилучено майже 2,2 млн гривень готівки в гривневому еквіваленті, печатки підприємств, задіяних у злочинній схемі, банківські картки, чеки, документи фінансово-господарської діяльності, чорнові записи. На розрахункових рахунках в банках накладено арешт на суму 4,5 мільйони гривень.
Слідчі заходи тривають.

Припинено схему ухилення від оподаткування обсягом 7,8 млн грн
Донецькі податківці упередили черговий факт розповсюдження підприємством ризикового податкового кредиту.
Так, до поля зору податкової служби потрапила діяльність одного з підприємств, яке відображало операції з придбання різноманітного обладнання та картоплі продовольчої, а реалізовувало пшеницю. При цьому підприємство мало на правах власності і користування земельні ділянки в Донецькій та Херсонській областях України.
Однак особливу увагу податківців привернув той факт, що згідно з податковою звітністю у підприємства була відсутня достатня кількість працівників для оброблення цих земельних ділянок. Також не було заявлено про наявність власного або орендованого автотранспорту, а придбання послуг з перевезення придбаної/реалізованої продукції підприємством не здійснювалось.
З метою оперативного відпрацювання розповсюдження ризикового податкового кредиту фахівці податкової служби регіону направили інформацію до центрального апарату ДПС.
У результаті відпрацювання схему ухилення від оподаткування обсягом 7,8 млн грн припинено, упереджено втрати ПДВ у сумі 1,6 млн гривень.
Схему «відмивання» 12 млн грн за рахунок фіктивного продажу пального викрито у Житомирській області
Податківцями Головного управління ДПС у Житомирській області за матеріалами Управління Служби безпеки України в Житомирській області проведено аналітичне дослідження. В результаті встановлено, що протягом 2019 – 2020 років на території Житомирської та Київської областей діяв ряд суб’єктів господарської діяльності, які були залучені до схеми штучного формування податкового кредиту з ПДВ на суму понад 12 млн гривень.
З використанням вказаних матеріалів, у межах кримінального провадження за ч. 3 ст. 212 Кримінального кодексу України, працівниками Служби безпеки України проведено обшуки офісів та місць зберігання пального у Житомирській та Київській областях. В результаті викрито та блоковано діяльність міжрегіонального центру, діяльність якого була спрямована на ухилення від сплати податків. Центр «обслуговував» значну кількість суб’єктів господарювання - замовників з кількох областей країни, «відмивши» 12 млн гривень.
Встановлено, що організатором центру був київський бізнесмен, який займався реалізацією пального. Він створив низку фіктивних фірм, через які, використовуючи фізичних осіб-підприємців, реалізовував пальне за готівку. Проте, за офіційними документами, продукція нібито зберігалася на нафтобазі комерсанта у Житомирській області. Це дозволяло зловмиснику штучно відображати у звітності наявність залишків продукції.
Потім бухгалтери «виготовляли» документацію для фіктивного продажу пального клієнтам центру, серед яких – значна кількість агропромислових підприємств. Цей механізм дозволяв «покупцям» протиправно мінімізувати сплату податків до державного бюджету, в тому числі, шляхом штучного формування податкового кредиту з ПДВ та збільшення витрат на вирощування та збір сільгосппродукції. Організатори центру отримували за свої «послуги» 5-6% від суми обороту. На даний час тривають слідчі дії.

Податковою службою викрито схему формування фіктивного податкового кредиту на 5 млн гривень
Фахівцями Головного управління ДПС у Хмельницькій області проведено аналітичне дослідження, за результатами якого зруйновано тіньову схему формування фіктивного податкового кредиту на суму 5,1 млн гривень.
Встановлено, що протягом 2018 – 2019 років посадові особи товариства з обмеженою відповідальністю, реєструючи податкові накладні без фактичного здійснення господарських операцій та скріплюючи їх електронним цифровим підписом, завідомо внесли неправдиві дані до ЄРПН на загальну суму ПДВ понад 5 млн гривень.
Протиправна реєстрація податкових накладних здійснювалась для подальшого документального оформлення безтоварних операцій з підприємствами реального сектору економіки України, що мінімізувало сплату податкових надходжень до бюджету та легалізації коштів, невідомого походження в результаті здійснення операцій без відображення в податковій звітності.
Наразі податковою службою Хмельниччини встановлено 24 суб‘єкти господарської діяльності, посадові особи яких причетні до формування схемного податкового кредиту.
Матеріали дослідження передано до правоохоронних органів.

На Київщині мережею АЗС відшкодовано 9,6 млн гривень завданих державі збитків
Податковою міліцією ГУ ДФС у Київській області під процесуальним керівництвом Київської обласної прокуратури скеровано до суду кримінальне провадження за підозрою в умисному ухиленні від сплати податків службовою особою одного з підприємств, яке на території України здійснює реалізацію паливно-мастильних матеріалів.
Встановлено, що службова особа зазначеного суб’єкта господарювання, упродовж 2020 року, не відобразивши в бухгалтерському та податковому обліках частину операцій з продажу палива, умисно ухилилась від сплати податків в особливо великих розмірах.
Враховуючи, що завдяки вжитим у ході розслідування заходам, завдані державі збитки в сумі 9,6 мільйонів гривень були відшкодовані у повному обсязі. Вирішується питання про звільнення підозрюваного від кримінальної відповідальності.

Кам’янський відділ організації роботи
організаційно-розпорядчого управління
Головного управління ДПС у Дніпропетровській області