Версія для друку

Написати листа

Стратегія розвитку та підсумки роботи проекту Twinning «Підтримка Державної фіскальної служби України у розвитку елементів інтегрованого управління кордонами у митній сфері» з початку його старту обговорювалися під час засідання Керівного комітету проекту під головуванням в. о. Голови ДФС Мирослава Продана 13 липня.

Мирослав Продан високо оцінив реалізацію проекту Twinning та його внесок у процес реформування української митниці.

«Досягнення ДФС у реформуванні митних органів України та виконанні Угоди про асоціацію Україна-ЄС відбулися також і завдяки проекту Twinning, нашим партнерам з Європейського Союзу та митних адміністрацій Німеччини, Польщі та Литви», - наголосив в.о. Голови ДФС.

Зокрема, розроблені законопроекти, які наразі знаходяться на розгляді у Верховній Раді України, щодо введення інституту Уповноваженого економічного оператора та приєднання до Спільної транзитної системи (NCTS).

Крім того, здійснюється активна робота з запровадження комплексу «Електронна митниця».

Під час реалізації проекту учасники домовилися зосередитись на таких аспектах, як інфраструктура, обладнання, співпраця, людський ресурс, нормативно-правове регулювання, IT-обладнання. На підставі опрацювань цих питань планується розробити проекти моделей пунктів перетину кордону, що працюватимуть за принципом «однієї зупинки».

Роботу за принципом «однієї зупинки», який спрощує процедури митного оформлення для пасажирів та транспортних засобів, вже впроваджено в пункті перетину кордону «Нові Яриловичі». Вже у липні планується поширення принципу «однієї зупинки» на інші пункти перетину кордону.

У рамках проекту також вивчалися напрями взаємодії між служб, що працюють на кордоні.

Так, Мирослав Продан відзначив ефективну співпрацю ДФС та Державної прикордонної служби України як партнерів проекту та висловив сподівання щодо продовження активної взаємодії у напрямі спрощення та пришвидшення митних процедур.

Він поінформував про підготовлений спільно з колегами з прикордонної служби проект наказу про порядок взаємодії інформаційних систем двох відомств щодо обміну інформацією, прийняття якого передбачено відповідними заходами проекту Twinning.

Реалізація цього наказу сприятиме удосконаленню взаємодії інформаційних систем двох служб та посилить контроль за переміщенням осіб і транспортних засобів через державний (митний) кордон України та адміністративний кордон вільної економічної зони «Крим».
Одним з перспективних напрямів, який дозволить вивести на новий рівень практику здійснення вибіркового митного контролю, за словами Мирослава Продана, є створення в ДФС Департаменту таргетингу та управління митними ризиками.

Подібні центри функціонують в митних адміністраціях країн-членів ЄС, США, Канади тощо.

«Від діяльності Департаменту ми очікуємо спрощення та прискорення митних формальностей, суттєве підвищення результативності митного контролю, а також зменшення корупційних ризиків за рахунок перенесення частини повноважень щодо прийняття рішень з митних постів на центральний рівень», - зазначив Мирослав Продан.

Учасники засідання позитивно оцінили заходи ДФС з розвитку інфраструктури пунктів пропуску, впровадження реформ у митній сфері та плідну співпрацю у рамках реалізації всіх компонентів проекту Twinning.

Нагадаємо, Twinning – нова форма технічного співробітництва між органами влади держав-членів ЄС та країн-бенефіціарів. Визначальною рисою проектів Twinning є безпосередній обмін досвідом в окремо взятій сфері державного регулювання з метою впровадження норм та стандартів ЄС, передачу “ноу-хау” та передової практики між державними органами країн – членів ЄС та їхніми партнерами-бенефіціарами, напрацювання унікального національного досвіду.

Проект Twinning було розпочато у січні 2016 року фахівцями ДФС спільно з європейськими колегами з митних служб Німеччини, Польщі та Литви. Термін реалізації проекту – 2 роки. Бюдже

ДФС вже розглянуто 111 Повідомлень щодо підтвердження реальності здійснення операцій по відмовленим податковим накладним/розрахункам коригування

На сьогодні ДФС вже розглянуто 111 Повідомлень щодо подачі документів про підтвердження реальності здійснення операцій по відмовленим податковим накладним/розрахункам коригування. З них по 40 повідомленнях прийнято рішення щодо реєстрації таких документів. Іншим 71 – відмовлено у реєстрації з повідомленням причин неприйняття.

Загалом, з початку роботи системи моніторингу ризиків та блокування накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинено реєстрацію понад 50 тис. податкових накладних, що складає 1% від загальної кількості податкових накладних/розрахунків коригування, що реєструвалися.

Нагадаємо, що відповідно до Податкового кодексу, у разі такої відмови платник має право протягом 365 днів, що настають за датою виникнення податкового зобов'язання, відображеного у такій податковій накладній/розрахунку коригування, подати Повідомлення щодо подачі документів про підтвердження реальності здійснення операцій по відмовленим податковим накладним/розрахункам коригування.

Повідомлення щодо подачі документів про підтвердження реальності здійснення операцій по відмовленим ПН/РК подається за формою J(F)1312601 та формується по кожній окремо податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію якої зупинено в Реєстрі. До такого Повідомлення додаються копії документів у вигляді окремих додатків за формою J(F)1360101 у форматі PDF (розмір кожного додатку не повинен перевищувати 2 МБ).

Після отримання таких повідомлень фахівці спеціально створеного структурного підрозділу ДФС протягом 5 робочих днів розглядають надані суб’єктами декларування пакети документів з так званими «відбитими» податковими накладними для прийняття остаточного рішення щодо приймання такої накладної або доведення до суб’єкта господарювання причин її не прийняття.

Із загальної кількості податкових накладних, що реєструвалися, зупинено тільки 1%

З початку роботи системи моніторингу ризиків та блокування накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних зареєстровано понад 5,1 млн. податкових накладних/розрахунків коригування на суму ПДВ понад 26,2 млрд. грн. За цей період зупинена реєстрація 54 тис. податкових накладних/розрахунків коригування на суму 789,8 млн. грн. Це становить 1% до загальної кількості податкових накладних/розрахунків коригування, що реєструвалися.

Зокрема, у перший день повноцінної роботи системи, 3 липня, в Єдиному реєстрі податкових накладних було зареєстровано більше 460 тис. податкових накладних/розрахунків коригування на суму 2,2 млрд. грн. У той же день була зупинена реєстрація 7,3 тис. податкових накладних/розрахунків коригування на суму 103,78 млн. грн.

Нагадаємо, що у разі зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (Реєстр) відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України, платник податку має право подати протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов'язання, відображеного у такій податковій накладній/розрахунку коригування пояснення та/або копії документів, зазначені у підпункті «в» підпункту 201.16.1 пункту 201.16 статті 201 Кодексу.

Пояснення можна подати у вигляді Повідомлення щодо подачі документів про підтвердження реальності здійснення операцій по відмовленим ПН/РК за формою J(F)1312601 (Повідомлення).

Повідомлення (J(F)1312601) формується по кожній окремо податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію якої зупинено в Реєстрі, та до такого Повідомлення додаються копії документів у вигляді окремих додатків за формою J(F)1360101 у форматі PDF (розмір кожного додатку не повинен перевищувати 2 мГб).

Наразі ДФС систематизує проблемні питання, які виникають у бізнеса щодо роботи системи автоматизованого моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації таких податкових накладних/розрахунків коригування в ЄРПН.

Великий бізнес поповнив державну казну майже на 129 млрд гривень

Протягом 6 місяців 2017 року платниками Офісу великих платників податків ДФС забезпечено збір платежів до державного бюджету в розмірі 128,6 млрд грн.

Надходження І півріччя 2017 року перевищили сплату відповідного періоду минулого року на 21,3 млрд грн., або на 20 відсотків.

Частка податкових платежів від великого бізнесу, що обслуговується Офісом великих платників, склала 58,3 відсотка від загального збору державного бюджету податкових платежів по Україні.

У розрізі основних податків до казни надійшло податку на додану вартість – 59,1 млрд грн, акцизного податку – 28,9 млрд грн, податку на прибуток – 23,2 млрд грн та частини чистого прибутку – 4,3 млрд грн.

Слід відзначити значне зростання податку на додану вартість в порівнянні з аналогічним періодом минулого року на 10,2 млрд грн, або на 21 відсоток.

Також, упродовж шести місяців 2017 року порівняно з першим півріччям 2016 року платниками Офісу великих платників збільшено збір акцизного податку на 5,2 млрд грн., або на 21 відсоток.

ДФС: Повернення переплат підприємствам, активи яких знаходяться на непідконтрольних територіях, здійснюються виключно за рішенням судів

Версія для друку Написати листа