Версія для друку

Написати листа

Кам’янське управління Головного управління ДПС у Дніпропетровськійобласті повідомляє, що з 1 серпня в Україні почали діяти новації в сфері застосування РРО. Суб’єкт господарювання самостійно може обирати використовувати у роботі класичне РРО чи програмне РРО. Електронні чеки мають таку ж юридичну силу, як і паперові чеки.
Програмний РРО -- це програмно-апаратний або програмно-технічний комплекс у вигляді технічного або програмного рішення, який використовується на будь-якому технічному пристрої, в якому фіскальні функції реалізовані через фіскальний сервіс ДПС і який призначений для реєстрації розрахункових операцій.
Фіскальні функції звичайного касового апарату і програмного РРО однакові, але програмний реєстратор зручніший тим, що його можливо завантажити та зареєструвати через особистий кабінет платника податків.
ДПС України розробила та надає безкоштовну програму Програмного РРО, яка завантажується на пристрій: смартфон, планшет, комп’ютер, тощо, що дає значну перевагу над звичайним класичним РРО при витратах суб’єктів господарювання по придбанню касової техніки.
Програмний РРО в звичайному режимі працює в режимі он-лайн, відправляє всі чеки на сервер ДПС України.
При реєстрації програмного РРО для режиму офф-лайн за таким РРО закріплюється 2 тисячі чеків, які будуть видаватися покупцям, споживачам у разі відсутності інтернету або зв’язку Програмного РРО з сервером ДПС України. Після відновлення зв’язку, інтернету – Програмний РРО відправить дані фіскальних чеків на сервер ДПС України. Функція режиму офф-лайн доступна протягом 36 годин поспіль, але не більше 180 годин на місяць.
З 1 серпня 2020 року покупцям, споживачам можуть видаватися фіскальні чеки як в паперовому, так і в електронному вигляді. Такі фіскальні чеки мають однакову юридичну силу.
Впровадження програмного РРО допоможе бізнесу зменшити витрати на придбання касової техніки та захистить споживачів в придбанні якісної продукції або послуг у суб’єктів господарювання.
Нагадуємо, що реєстрація програмних РРО здійснюється на підставі реєстраційної заяви, форма та інструкція щодо заповнення якої розміщені за посиланням: https://tax.gov.ua/baneryi/programni-rro/formi-prro/ .

У разі отримання доходів у 2019 році фізичні особи
зобов’язані подати декларацію

Кам’янське управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що кампанія декларування доходів, отриманих у 2019 році, закінчилася 01.07.2020.
Податковим кодексом України (далі – ПКУ) передбачено, що неподання або несвоєчасне подання платником податків або іншими особами, зобов’язаними нараховувати і сплачувати податки та збори, платежі, контроль за сплатою яких покладено на контролюючі органи, податкових декларацій (розрахунків), а також іншої звітності, обов’язок подання якої до контролюючих органів тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі
340 гривень, за кожне таке неподання або несвоєчасне подання (п. 120.1 ст. 120 ПКУ).
Також ст. 164¹ Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачено, що неподання або несвоєчасне подання громадянами декларацій про доходи чи включення до декларацій перекручених даних, неведення обліку або неналежне ведення обліку доходів і витрат, для яких законами України встановлено обов’язкову форму обліку, тягне за собою попередження або накладення штрафу у розмірі від трьох до восьми неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Водночас, згідно з п. 52¹ підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ за порушення податкового законодавства, вчинені протягом періоду з
01 березня по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), зокрема, за неподання або несвоєчасне подання платником податків податкових декларацій (розрахунків), а також іншої звітності штрафні санкції не застосовуються.
Крім того нагадуємо, що відповідно до Закону України від 17 березня
2020 року № 533-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» із змінами строк сплати податкових зобов’язань, визначених платником податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) за результатами декларування доходів, отриманих у 2019 році, продовжено.
Так, громадяни та особи, які здійснюють незалежну професійну діяльність, сплачують ПДФО та військовий збір не пізніше 30 вересня 2020 року.
Нормами п. 179.1. ст. 179 ПКУ встановлено, що платник ПДФО зобов’язаний подавати річну податкову декларацію про майновий стан і доходи відповідно до ПКУ.
Отже фізичним особам, які зобов’язані подати річну податкову декларацію про майновий стан і доходи за 2019 рік і ще не подали таку декларацію, необхідно виконати свій конституційний обов’язок – задекларувати отримані протягом 2019 року доходи та сплатити ПДФО і військовий збір.

Оновлено типи об’єктів оподаткування

Кам’янське управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що ДПС України оприлюднила оновлений Довідник типів об’єктів оподаткування станом на 27.07.2020.
Перелік доповнено двома новими об’єктами оподаткування:
● 715 – «ПТКС»;
● 716 – «ВАГОН».
Нагадаємо, що Повідомлення про об’єкти оподаткування або об’єкти, пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність, за формою
№ 20-ОПП подаються протягом 10 робочих днів після їх реєстрації, створення чи відкриття до контролюючого органу за основним місцем обліку платника податків.
Формою вказаного повідомлення передбачено заповнення типу об’єкта оподаткування.
Довідник типів об’єктів оподаткування станом на 27.07.2020 розміщено на офіційному вебпорталі ДПС України за посиланням: https://tax.gov.ua/dovidniki--reestri--perelik/dovidniki-/127294.html

Четверта група єдиного податку: обрання або перехід на спрощену систему оподаткування ФОП

Кам’янське управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що відповідно до частини п’ятої ст. 1 Закону України від
19 червня 2003 року № 973 «Про фермерське господарство» із змінами (далі – Закон № 973) фермерське господарство без статусу юридичної особи організовується на основі діяльності фізичної особи – підприємця (далі – ФОП) і має статус сімейного фермерського господарства за умови використання праці членів такого господарства, якими є виключно ФОП та члени її сім’ї відповідно до ст. 3 Сімейного кодексу України від 10 січня 2002 року № 2947-ІІІ із змінами та доповненнями.
Особливості створення та діяльності сімейного фермерського господарства без набуття статусу юридичної особи регулюються положеннями ст. 8¹ Закону № 973.
Державна реєстрація ФОП здійснюється згідно з вимогами Закону України від 15 травня 2003 року № 755-IV «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань» із змінами та доповненнями.
ФОП може самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає вимогам, встановленим главою 1 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), та реєструється платником єдиного податку в порядку, визначеному главою 1 ПКУ (п. 291.3 ст. 291 ПКУ).
Порядок обрання або переходу на спрощену систему оподаткування або відмова від спрощеної системи оподаткування регулюється ст. 298 ПКУ, згідно з п.п. 298.1.1 п. 298.1 якої для обрання або переходу на спрощену систему оподаткування суб’єкт господарювання подає до контролюючого органу за місцем податкової адреси заяву.
Підпунктом 298.8.5 п. 298.8 ст. 298 ПКУ зазначено, що зареєстровані в установленому порядку ФОП, які до закінчення місяця, в якому відбулася державна реєстрація, подали заяву для обрання або переходу на спрощену систему оподаткування та ставки єдиного податку, встановленої для четвертої групи, вважаються платниками єдиного податку з дня державної реєстрації.
ФОП, які подали заяву про обрання ними спрощеної системи оподаткування та ставки єдиного податку, встановленої для четвертої групи (далі – Заява), вперше подають визначену п.п. 298.8.1 п. 298.8 ст. 298 ПКУ звітність протягом 20 календарних днів з дня подання такої Заяви (п.п. 298.8.1 п. 298.8 ст. 298 ПКУ).
Форма податкової декларації платника єдиного податку четвертої групи затверджена наказом Міністерства фінансів України від 19.06.2015 № 578 із змінами і доповненнями (далі – Декларація).
Враховуючи вищезазначене, ФОП може самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає вимогам, встановленим главою 1 ПКУ. Для обрання або переходу на спрощену систему оподаткування за ставкою єдиного податку, встановленою для четвертої групи, така особа зобов’язана подати до контролюючого органу за своєю податковою адресою Заяву та протягом 20 календарних днів з дня подання такої Заяви Декларацію.

Олексій Любченко: З 1 серпня запроваджуються програмні РРО

З 1 серпня 2020 року бізнес матиме можливість використовувати програмні реєстратори розрахункових операцій для проведення розрахункових операцій під час продажу товарів і послуг, торгівлі валютними цінностями, приймання готівки для подальшого її переказу.
Як відзначив Голова ДПС Олексій Любченко, на сьогодні в ДПС проводяться фінальні роботи для повноцінного запуску програмного рішення.
«Запровадження програмних РРО є альтернативою традиційним РРО (касовим апаратам). Ми докладаємо максимум зусиль для того, щоб вже з 1 серпня бізнес мав змогу скористуватися новими можливостями проведення розрахункових операцій. Безкоштовне програмне рішення ДПС може бути застосоване для будь-якого пристрою, що підтримує операційні системи Android і Windows та має підключення до мережі Internet. Вже незабаром наші платники матимуть змогу оцінити переваги програмних РРО», – зазначив Олексій Любченко.
Безкоштовне програмне рішення ДПС, яке наразі тестується, з 1 серпня стане доступним для широкого застосування, а два розроблені АРІ дозволять інтегрувати програмне забезпечення будь-якого ПРРО з фіскальним сервером ДПС.
Реєстрація ПРРО в ДПС здійснюється на підставі електронної заяви, яку можна сформувати та подати засобами Електронного кабінету, або сформувати засобами будь-якого іншого програмного забезпечення, наявного у суб’єкта господарювання, і подати через Єдине вікно подання електронної звітності.
Всі сформовані ПРРО документи передаються до фіскального сервера ДПС у вигляді електронних документів, засвідчених електронними підписами або печатками.
На тепер функціонал безкоштовного програмного рішення вдосконалюється, зокрема, здійснюється його інтеграція з банківськими сервісами, які дозволять здійснити розрахунки за отримані товари і послуги без додаткових платіжних пристроїв (застосунків).
Так, наприклад мобільний додаток «ощадPAY», розроблений АТ «Ощадбанк» у партнерстві з компанією VISA, встановлений на ПРРО, дозволить здійснити платіж за отримані товари (послуги) засобами безконтактних платежів (VISA, Mastеrcard, ПРОСТІР).
На сьогодні АРІ фіскального сервера та безкоштовним програмним рішенням реалізовані вимоги законодавства до ПРРО і можуть застосовуватись суб’єктами господарювання.
Поряд з цим в нас є плани щодо впровадження програмних РРО, основні з яких:
розширення сервісу пошуку і перевірки чеків, який на тепер функціонує в Електронному кабінеті, а в подальшому шляхом інтеграції (через АРІ) буде реалізований на Єдиному порталі державних послуг «ДІЯ», засобами якого також здійснюватиметься пошук, перевірка та, за необхідності, вивантаження чеків;
вирішення питань щодо безкоштовного рішення в частині його адаптації для пристроїв з операційною системою iOS;
побудова ефективної аналітичної системи на базі отриманих від програмних РРО даних про проведені розрахункові операції.

За перше півріччя 2020 року центрами обслуговування платників Дніпропетровщини надано 137 тис. адміністративних послуг

При державних податкових інспекціях Головного управління ДПС у Дніпропетровській області функціонують 37 Центрів обслуговування платників (ЦОП), де платники податків можуть отримати широкий спектр послуг: інформаційних, консультативних та адміністративних.
Центрами забезпечується надання 31 виду адміністративних послуг.
З переліком адміністративних послуг, що надаються Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області та Інформаційними картками адміністративних послуг можна ознайомитись на офіційному субсайті «Територіальні органи ДПС у Дніпропетровській області» у розділі «Адміністративні послуги».
Загалом у січні – червні 2020 року працівниками ЦОП опрацьовано 140,8 тис. звернень у сфері надання адміністративних та інших послуг, з яких 137,2 тис. – надано адміністративні послуги.
У зв’язку із прийняттям постанови Кабінету Міністрів України від
20 травня 2020 року №392 «Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-Co-V-2, та етапів послаблення протиепідемічних заходів», прийом платників здійснюється за попереднім записом. Для листування та подання звітності платниками, що не мають змоги використовувати електронні сервіси, в будівлях ЦОП розміщені поштові скриньки з метою обмеження особистого спілкування працівників ЦОП з платниками податків.
Також, ви можете переглянути відеоуроки, які оприлюднені на порталі ДПС України з роз’ясненнями як користуватися електронними сервісами ДПС за посиланням https://www.tax.gov.ua/media-tsentr/videogalereya/videouroki/

Оновлено «Єдине вікно подання електронної звітності»

Кам’янське управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що вийшло доповнення до спеціалізованого клієнтського програмного забезпечення для формування та подання звітності до «Єдиного вікна подання електронної звітності» до версії 1.28.14.0 станом на 27.07.2020.
Нагадуємо, що даний комплект програмного забезпечення включає в себе зміни та доповнення з 28.12.2019 по 27.07.2020 включно та встановлюється тільки на релізи Системи версії 1.28, при цьому всі персональні довідники та налаштування користувача залишаються незмінними.
Перелік змін та доповнень (версія 1.28.14.0) станом на 27.07.2020:
Нові версії документів:
З метою забезпечення вимог в частині запровадження електронного документообігу при виконанні процедури реєстрації/перереєстрації ПРРО/РРО/КОРО між суб’єктами господарювання – власниками ПРРО/РРО, центрами сервісного обслуговування та контролюючими органами додано:
F/J 1311403 – Заява про реєстрацію реєстратора розрахункових операцій. Форма № 1-РРО;
F/J 1411403 – Довідка про резервування фіскального номера реєстратора розрахункових операцій. Форма № 2-РРО;
F/J 1413403 – Реєстраційне посвідчення. Форма № 3-РРО;
F/J 1313603 – Заява про скасування реєстрації реєстратора розрахункових операцій. Форма № 4-РРО;
F/J 1413603 – Рішення про скасування реєстрації реєстратора розрахункових операцій. Форма № 5-РРО;
F/J 1413703 – Довідка про скасування реєстрації реєстратора розрахункових операцій. Форма № 6-РРО;
J1311503 – Заява про реєстрацію реєстратора розрахункових операцій з торгівлі валютними цінностями. Форма № 1-РРОВ;
J1411503 – Довідка про резервування фіскального номера реєстратора розрахункових операцій з торгівлі валютними цінностями. Форма № 2-РРОВ;
J1413503 – Реєстраційне посвідчення. Форма № 3-РРОВ
J1313803 – Заява про скасування реєстрації реєстратора розрахункових операцій з торгівлі валютними цінностями. Форма № 4-РРОВ;
J1413803 – Довідка про скасування реєстрації реєстратора розрахункових операцій з торгівлі валютними цінностями. Форма № 5-РРОВ;
J1413903 – Рішення про скасування реєстрації реєстратора розрахункових операцій з торгівлі валютними цінностями. Форма № 6-РРОВ;
F/J 1311303 – Заява про реєстрацію книги обліку розрахункових операцій та/або розрахункової книжки. Форма № 1-КОРО;
F/J 1314804 – Заява про скасування реєстрації книги обліку розрахункових операцій. Форма № 2-КОРО;
F/J 1414803 – Рішення про скасування реєстрації книги обліку розрахункових операцій. Форма № 3-КОРО;
F/J 1316103 – Довідка про опломбування реєстратора розрахункових операцій. Форма № 1-ЦСО;
F/J 1316303 – Повідомлення про укладання договору про технічне обслуговування та ремонт реєстратора розрахункових операцій. Форма № 3-ЦСО;
F/J 1316403 – Акт про встановлення несправності фіскального блока під час гарантійного (післягарантійного) ремонту. Форма № 4-ЦСО;
F/J 1316503 – введення в експлуатацію реєстратора розрахункових операцій;
F/J 1316602 – Заява про реєстрацію програмного реєстратора розрахункових операцій Форма № 1-ПРРО;
F/J 1316701 – Повідомлення про виявлення несправностей програмного реєстратора розрахункових операцій Форма № 2-ПРРО;
F/J 1316801 – Повідомлення про відкриття зміни програмним реєстратором розрахункових операцій Форма № 3-ПРРО;
F/J 1316901 – Повідомлення про проведення розрахункових операцій у період відсутності зв’язку між програмним реєстратором розрахункових операцій та фіскальним сервером Форма № 4-ПРРО.
З метою впровадження нових електронних сервісів в інформаційних, телекомунікаційних, інформаційно-телекомунікаційних системах, які забезпечують обмін електронними документами між суб’єктами електронного документообігу відповідно до вимог Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 06.06.2017 № 557 додано:
F/J 1391501 – ЗАПИТ на отримання інформації щодо відповідальних осіб платника податку, яким делеговано право підпису електронних документів;
F/J 1491501 – ВИТЯГ на запит щодо відповідальних осіб платника податку, яким делеговано право підпису електронних документів.
Інформація розміщена на офіційному вебпорталі ДПС України за посиланням: https://tax.gov.ua/elektronna-zvitnist/spetsializovane-klientske-program/

Що з РРО: ФОП – «єдинник», який перевищив обсяг доходу 1 млн грн, став «загальносистемником» і повторно зареєструвався «єдинником»
Кам’янське управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що реєстратори розрахункових операцій (далі – РРО) не застосовуються, зокрема фізичними особами – підприємцями (далі – ФОП) – платниками єдиного податку другої – четвертої груп незалежно від обраного виду діяльності, обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 1 000 000 гривень. У разі перевищення в календарному році обсягу доходу понад 1 000 000 гривень застосування РРО для такого платника єдиного податку є обов’язковим. Застосування РРО розпочинається з першого числа першого місяця кварталу, наступного за виникненням такого перевищення, та продовжується у всіх наступних податкових періодах протягом реєстрації суб’єкта господарювання як платника єдиного податку.
Норми встановлені п. 296.10 ст. 296 ПКУ.
Важливо, що норми п. 296.10 ст. 296 ПКУ не поширюються на платників єдиного податку, які здійснюють реалізацію технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, а також лікарських засобів та виробів медичного призначення.
Доходом платника єдиного податку для ФОП є дохід, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі, визначеній п. 292.3 ст. 292 ПКУ. При цьому до доходу не включаються отримані такою фізичною особою пасивні доходи у вигляді процентів, дивідендів, роялті, страхові виплати і відшкодування, а також доходи, отримані від продажу рухомого та нерухомого майна, яке належить на праві власності фізичній особі та використовується в її господарській діяльності (п.п. 1 п. 292.1 ст. 292 ПКУ).
Згідно з ст. 3 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 265) суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов’язані, зокрема проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи РРО з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій.
Тобто нормами чинного законодавства не передбачено можливості платникам єдиного податку другої – четвертої груп, обсяг доходу яких перевищив 1 000 000 гривень, проводити розрахункові операції без застосування РРО з використанням розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій.
Підпунктом 298.1.4 п. 298.1 ст. 298 ПКУ визначено, що суб’єкт господарювання, який є платником інших податків і зборів відповідно до норм ПКУ, може прийняти рішення про перехід на спрощену систему оподаткування шляхом подання заяви до контролюючого органу не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку наступного календарного кварталу. Такий суб’єкт господарювання може здійснити перехід на спрощену систему оподаткування один раз протягом календарного року.
Перехід на спрощену систему оподаткування суб’єкта господарювання, зазначеного в абзаці першому п.п. 298.1.4 п. 298.1 ст. 298 ПКУ, може бути здійснений за умови, якщо протягом календарного року, що передує періоду переходу на спрощену систему оподаткування, суб’єктом господарювання дотримано вимоги, встановлені п. 291.4 ст. 291 ПКУ.
Тобто, з метою визначення необхідності застосування РРО ФОП – платники єдиного податку другої – четвертої груп, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (послуг), повинні самостійно встановити перевищення обсягу доходу понад 1 000 000 гривень.
При цьому, якщо зазначені особи, які до переходу на сплату інших податків та зборів перевищили встановлений обсяг доходу, а потім повторно зареєструвались платниками єдиного податку, то такі особи зобов’язані застосувати РРО у всіх наступних податкових періодах протягом їх реєстрації незалежно від подальших змін обсягів доходу.

До уваги платників за землю!

Кам’янське управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що Законом України від 30 березня 2020 року № 540-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв’язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)», який набрав чинності 02.04.2020, зокрема п. 52⁴ підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – ПКУ) викладено у новій редакції.
Відповідно до вищезазначеного пункту не нараховується та не сплачується за період з 01 березня по 31 березня 2020 року плата за землю (земельний податок та орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності) за земельні ділянки, що перебувають у власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди, фізичних або юридичних осіб, та використовуються ними в господарській діяльності.
При цьому платники плати за землю (крім фізичних осіб), які відповідно до п. 286.2 ст. 286 ПКУ подали податкову декларацію, мають право подати уточнюючу податкову декларацію, в якій відобразити зміни податкового зобов’язання із сплати плати за землю за податковий період березень 2020 року.
У разі якщо у березні чи квітні 2020 року платниками плати за землю було подано уточнюючу податкову декларацію щодо зменшення податкового зобов’язання із сплати плати за землю за податковий період квітень 2020 року з причин, які не пов’язані із самостійним виявленням помилок, що містяться у раніше поданій ними податковій декларації, такі платники плати за землю зобов’язані подати не пізніше 30 квітня 2020 року уточнюючі податкові декларації з плати за землю (земельного податку та/або орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2020 рік, в яких відобразити зміни податкового зобов’язання із сплати плати за землю за податкові періоди березень та квітень 2020 року відповідно до положень п. 52⁴ підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ.
При цьому у разі подання таких податкових декларацій з підстав, визначених п. 52⁴ підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ, до таких платників податків не застосовуються санкції, визначені ст. 50 ПКУ, та штрафні санкції згідно з вимогами п. 120.2 ст. 120 ПКУ, за внесення змін до податкової звітності в частині збільшення податкових зобов’язань з плати за землю за податковий період квітень 2020 року.
Установити, що платники плати за землю (земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності), які визначають податкові зобов’язання із плати за землю на підставі податкових декларацій, сплачують податкове зобов’язання зі сплати плати за землю за податковий період квітень 2020 року у повному обсязі за місцезнаходженням земельної ділянки у строк до 30 червня 2020 року без нарахування пені та штрафних санкцій, передбачених ПКУ за порушення термінів сплати податкових зобов’язань щодо загальних термінів сплати податкового зобов’язання за такий період.

Для отримання ліцензії на виробництво спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів необхідно надати пакет документів

Кам’янське управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.
Згідно з ст. 3 Закону України від 19 грудня 1995 року № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 481) ліцензії на виробництво спирту етилового, коньячного і плодового, спирту етилового ректифікованого виноградного, спирту етилового ректифікованого плодового, дистиляту виноградного спиртового, спирту-сирцю плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів (далі – ліцензія) видається за заявою суб’єкта господарювання (у тому числі іноземних суб’єктів господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва), до якої додаються:
► копії засновницьких документів;
► атестат виробництва, виданий центральним органом виконавчої влади, уповноваженим відповідно до законодавства, а для малих виробництв виноробної продукції – зареєстрована декларація відповідності матеріально-технічної бази вимогам законодавства;
► договір з акредитованою відповідно до законодавства лабораторією (у разі відсутності власної акредитованої лабораторії);
► документ, що підтверджує внесення річної плати за ліцензію.
Вимагати представлення інших документів, крім зазначених у Законі № 481, забороняється.
Зазначені у Законі № 481 документи подаються в одному примірнику в копіях, засвідчених нотаріально або органом, який видав оригінал документа.
Заява про видачу ліцензії та вищезазначені документи подаються уповноваженою особою заявника або надсилаються рекомендованим листом. У разі подання заяви про видачу ліцензії та доданих до неї документів особисто вони приймаються за описом, копія якого видається заявнику з відміткою про дату прийняття заяви та документів і підписом особи, яка їх прийняла.
Ліцензії на виробництво тютюнових виробів видаються лише суб’єктам господарювання (у тому числі іноземним суб’єктам господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва), які мають повний технологічний цикл виробництва тютюнових виробів, включаючи виготовлення тютюнової суміші, сигаретні цехи (частина четверта ст. 3 Закону № 481).
Ліцензії на виробництво спирту етилового, коньячного і плодового та зернового дистиляту, спирту етилового ректифікованого виноградного, спирту етилового ректифікованого плодового, дистиляту виноградного спиртового, спирту-сирцю плодового, біоетанолу та алкогольних напоїв видаються суб’єктам господарювання (у тому числі іноземним суб’єктам господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва), які на момент подання заяви про видачу ліцензії є власниками або відповідно до інших не заборонених законодавством підстав володіють та/або користуються приміщеннями та обладнанням, що забезпечують повний технологічний цикл виробництва спирту етилового, коньячного і плодового та зернового дистиляту, спирту етилового ректифікованого виноградного, спирту етилового ректифікованого плодового, дистиляту виноградного спиртового, спирту-сирцю плодового, біоетанолу та алкогольних напоїв, за умови, що використання таких приміщень та обладнання здійснює тільки один суб’єкт господарювання (у тому числі іноземний суб’єкт господарювання, який діє через свої зареєстровані постійні представництва) (частина п’ятнадцята ст. 3 Закону № 481).
Повний технологічний цикл виробництва – це сукупність приміщень, технологічного та іншого обладнання, відповідних технологічних процесів, що забезпечують переробку сировини в продукцію, готову для реалізації кінцевому споживачу, а також лабораторій (власних або залучених на договірних засадах у випадках, передбачених Законом № 481), акредитованих відповідно до законодавства (абзац двадцятий ст. 1 Закону № 481).
При цьому атестація виробництва здійснюється на підставі наказу Державного комітету України по стандартизації, метрології та сертифікації від 29.02.1996 № 85 «Про затвердження Порядку проведення атестації виробництва спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» із змінами та доповненнями.

До уваги платників податків!

ДПС України на офіційному вебпорталі за посиланням https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/427955.html повідомила, що з метою створення сприятливих умов для платників податків з 03.08.2020 учасник системи електронних платежів НБУ Казначейство ЕАП (код банку 899998) буде працювати в режимі 23/7.
Звертаємо увагу, що дата банківського дня в СЕП у робочі дні за п’ятиденного робочого тижня відповідатиме календарній даті, а у вихідні дні, святкові та неробочі дні, визначені законодавством України – календарній даті першого робочого (операційного) дня після них.

Законом України № 466 запроваджено процедуру
взаємного узгодження

Кам’янське управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що Законом України від 16 січня 2020 року № 466-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» (далі – Закон № 466) внесено ряд змін до ПКУ, зокрема главу 10 розділу II Податкового кодексу України доповнено новою
ст. 108¹, якою запроваджено порядок проведення процедури взаємного узгодження.
Так, якщо особа вважає, що в результаті дії або рішення контролюючого органу України або відповідного органу влади іншої країни вона піддається чи піддаватиметься оподаткуванню, що не відповідає положенням міжнародного договору України про уникнення подвійного оподаткування, вона може, незалежно від засобів правового захисту, передбачених ПКУ, подати заяву про розгляд справи за процедурою взаємного узгодження в порядку, визначеному ст. 108¹ ПКУ.
Право на подання заяви про розгляд справи за процедурою взаємного узгодження, передбаченою цією статтею, мають особи (резиденти або нерезиденти), якщо таке право передбачене чинним міжнародним договором України про уникнення подвійного оподаткування.
Заява про розгляд справи за процедурою взаємного узгодження подається платником податків до компетентного органу України.
Для цілей цієї статті компетентним органом України є центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, якщо інше не передбачено міжнародним договором України про уникнення подвійного оподаткування, або уповноважений ним інший орган.
У разі якщо інше не передбачено міжнародним договором України про уникнення подвійного оподаткування, рішення щодо делегування повноважень стосовно проведення процедури взаємного узгодження іншому органу приймається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
Якщо компетентний орган України уповноважив інший орган проводити процедуру взаємного узгодження, відповідний уповноважений компетентний орган невідкладно повідомляє компетентний орган іншої країни, з якою укладено міжнародний договір, про отримання відповідних повноважень.
Вимоги до заяви про розгляд справи за процедурою взаємного узгодження та порядок розгляду заяви (справи) встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
З метою забезпечення однозначності або усунення розбіжностей у тлумаченні та/або застосуванні положень міжнародного договору України про уникнення подвійного оподаткування або з метою проведення консультацій щодо уникнення подвійного оподаткування у випадках, не охоплених безпосередньо положеннями міжнародного договору України про уникнення подвійного оподаткування, процедура взаємного узгодження може бути ініційована контролюючим органом.

Фіскальний додаток пРРОсто інтегрується з сервісами безготівкових розрахунків від Mastercard

Державна податкова служба працює над розширенням функціоналу програмних рішень, призначених для здійснення онлайн-фіскалізації розрахункових операцій з використанням мобільних додатків. Зокрема, це стосується інтеграції з безкоштовним програмним рішенням «Фіскальний додаток пРРОсто (тестова версія)» платіжних сервісів, які надає компанія Mastercard.
«Співпраця податкової служби з компаніями-розробниками та платіжною системою Mastercard для проведення розрахункових операцій сприяє не тільки покращенню сервісів для платників податків, а й розвитку безготівкових розрахунків, спрощенню процедур проведення розрахункових операцій, оптимізує час та витрати суб’єктів господарювання. Це ще один захід для цифровізації економіки», – зазначила заступник Голови Державної податкової служби України з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації Наталія Калєніченко.
За її словами, інтеграція сервісів дасть можливість впровадити низку рішень, які дозволять приймати у безготівковій формі оплату за продані товари/надані послуги платіжною картою на засобах зі встановленим фіскальним додатком пРРОсто без застосування додаткового обладнання (платіжних пристроїв).
«Використовуючи свій багаторічний досвід та технологічні розробки, Mastercard виступає надійним партнером для бізнесу і держави у побудові прозорої безготівкової економіки. Разом з партнерами ми реалізуємо низку інноваційних сервісів для розвитку кешлес-оплат, і сьогодні важливим кроком є розробка і запуск рішень, які допоможуть малому і середньому бізнесу здійснювати необхідну фіскалізацію оплат в онлайн-режимі, а крім того нададуть МСБ можливість зручного прийому безготівкових платежів просто у мобільному додатку», – підкреслила Інга Андреєва, генеральний директор Mastercard в Україні та Молдові.
Версія фіскального додатку пРРОсто, яка забезпечуватиме функціонал проведення безготівкових розрахунків із застосуванням електронних платіжних засобів без встановлення платіжних пристроїв, наразі знаходиться на етапі розробки та буде запропонована до експлуатації у ІІІ-IV кварталі 2020 року.


Про необхідність своєчасної сплати та погашення заборгованості з ЄСВ

Органами ДПС особлива увага приділяється погашенню заборгованості з єдиного соціального внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – ЄСВ), який формує дохідну частину Пенсійного фонду України. Саме своєчасна сплата ЄСВ гарантує громадянам право на соціальний захист.
Несвоєчасно сплачені кошти в бюджет – це неотримані пенсії, недофінансовані медицина, освіта, культура та інші соціальні виплати громадянам. Тому пріоритетним напрямом роботи Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (далі – ГУ ДПС) є підвищення добровільності сплати податків та формування високої податкової культури у платників податків.
Відповідно до чинного законодавства ЄСВ підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника.
За наявності у платника одночасно зобов’язань зі сплати ЄСВ, зобов’язань по сплаті податків та інших обов’язкових платежів, передбачених законом, або зобов’язань перед іншими кредиторами - сплата єдиного внеску виконується в першу чергу і має пріоритет перед усіма іншими, крім зобов’язань з виплати заробітної плати.
Фахівцями ГУ ДПС проводиться активна робота стосовно зменшення заборгованості зі сплати ЄСВ, вживаються заходи щодо погашення існуючої суми боргу, а саме: проводяться спільні наради з органами Державної виконавчої служби, спільні зустрічі з підприємствами – боржниками щодо необхідності своєчасної сплати та погашення заборгованості з ЄСВ тощо.
Відповідно до норм діючого законодавства, при наявності у платника заборгованості на кінець календарного місяця понад 10 гривень, боржнику надсилається вимога про сплату боргу (недоїмки), яка є виконавчим документом.
Якщо платник не провів оплату протягом 10 календарних днів із дня одержання вимоги про сплату боргу (недоїмки), а також не повідомив ДПС про її оскарження, вимога передається державній виконавчій службі.
Заходами примусового виконання рішень про стягнення заборгованості є:
- звернення стягнення на майно боржника (у тому числі на грошові кошти);
- звернення стягнення на заробітну плату (заробіток), інші доходи, пенсію, стипендію боржника.
За порушення норм законодавства про єдиний соціальний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування до платників, на яких покладений обов'язок нараховувати, обчислювати та сплачувати єдиний внесок, застосовуються фінансові санкції (штрафи та пеня).

Про наповнення даними Єдиного державного реєстру витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників рівня пального у резервуарі

Кам’янське управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що порядок створення та ведення Єдиного державного реєстру витратомірів-лічильників і рівнемірів-лічильників рівня пального у резервуарі (далі – Реєстр), а також порядок передачі облікових даних (обсягу обігу та залишку пального) з них електронними засобами зв’язку до контролюючих органів (далі – Порядок) затверджено постановою Кабінету міністрів України від 22 листопада 2017 року № 891 із змінами і доповненнями.
При цьому п. 12 Порядку зазначено, що формат даних, структура Реєстру та форма електронних документів для наповнення Реєстру визначаються Міністерством фінансів України.
Так, наказом Міністерства фінансів України від 27.11.2018 № 944 із змінами та доповненнями затверджено формат даних та структура Єдиного державного реєстру витратомірів-лічильників і рівнемірів-лічильників рівня пального у резервуарі (далі – Формат), а також форми електронних документів для наповнення Реєстру:
► Довідка про розпорядника акцизного складу пального, акцизні склади пального, розташовані на них резервуари пального, витратоміри та рівнеміри (далі – Довідка 1);
► Довідка про зведені за добу підсумкові облікові дані щодо обсягів обігу (отримання/відпуску) та залишків пального на акцизному складі пального (далі – Довідка 2).
Надсилання довідок до Реєстру здійснюється наступним чином:
- основна Довідка 1 надсилається окремо щодо кожного акцизного складу пального одноразово;
- основна Довідка 2 формується після проведення останньої операції з обігу пального у звітній добі, але не пізніше 23 години 59 хвилин цієї доби, до початку здійснення операцій з обігу пального у добу, що настає за звітною добою, та надсилається не пізніше 23 години 59 хвилин доби, що настає за звітною добою;
- коригуючі довідки формуються і надсилаються протягом 3 календарних днів з дати виявлення помилки (помилок) у наданій у довідках інформації;
- коригуюча довідка подається не частіше одного разу на добу (п. 5 розділу ІІ Формату).

Єдине вікно подання електронної звітності оновлено

Кам’янське управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що оновлено спеціалізоване клієнтське програмне забезпечення для формування та подання звітності до «Єдиного вікна подання електронної звітності» до версії 1.28.15.0 станом на 30.07.2020. Даний комплект програмного забезпечення включає в себе зміни та доповнення з 28.12.2019 по 30.07.2020 включно та встановлюється тільки на релізи Системи версії 1.28, при цьому всі персональні довідники та налаштування користувача залишаються незмінними.
Перелік змін та доповнень (версія 1.28.15.0) (станом на 30.07.2020):
Коригування існуючих форм, шаблонів та даних:
З метою забезпечення вимог пункту 7 розділу ІІ порядку реєстрації, ведення реєстру та застосування програмних реєстраторів розрахункових операцій в частині виконання процедури внесення даних сертифікатів електронних підписів та/або печаток, що використовуються такими ПРРО внесено зміни до форм:
J1391801 – Повідомлення про надання інформації щодо кваліфікованого сертифіката відкритого ключа.
Інформація розміщена на офіційному вебпорталі ДПС України за посиланням
https://tax.gov.ua/elektronna-zvitnist/spetsializovane-klientske-program/

Законом України № 466 передбачено оприлюднення
річної фінансової звітності

Кам’янське управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області доводить до відома, що Законом України № 466-ІХ внесено зміни до п. 46.2 ст. 46 ПКУ, якими передбачено, що платники податку на прибуток підприємств, які відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» зобов’язані оприлюднювати річну фінансову звітність та річну консолідовану фінансову звітність разом з аудиторським звітом, подають контролюючому органу:
► разом з податковою декларацією за відповідний річний податковий (звітний) період звіт про фінансовий стан (баланс) та звіт про прибутки та збитки та інший сукупний дохід (звіт про фінансові результати), складені до перевірки фінансової звітності аудитором;
► річну фінансову звітність разом з аудиторським звітом, яка підлягає оприлюдненню, у строк не пізніше 10 червня року, наступного за звітним. У разі неподання (несвоєчасного подання) річної фінансової звітності разом з аудиторським звітом, яка підлягає оприлюдненню, застосовується відповідальність, передбачена п. 120.1 ст. 120 ПКУ для подання податкових декларацій (розрахунків).
Враховуючи те, що вищезазначені зміни до п. 46.2 ст. 46 ПКУ набрали чинності 23.05.2020, то вперше норма цього пункту щодо обов’язкового подання річної фінансової звітності разом з аудиторським звітом у строк не пізніше 10 червня року, наступного за звітним, застосовується у 2021 році за підсумками 2020 звітного року.
У разі якщо показники оприлюдненої разом з аудиторським звітом річної фінансової звітності зазнали змін порівняно з показниками звіту про фінансовий стан (баланс) та звіту про прибутки та збитки та інший сукупний дохід (звіту про фінансові результати), що були подані разом з податковою декларацією з податку на прибуток підприємств за 2020 рік, та такі зміни вплинули на показники такої річної декларації, платники податку на прибуток, які відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» зобов’язані оприлюднювати річну фінансову звітність та річну консолідовану фінансову звітність разом з аудиторським звітом, подають уточнюючу декларацію до річної податкової декларації за 2020 рік у строк не пізніше 10 червня 2021 року.

Відокремлені підрозділи (філії) юрособи не мають права подавати податкові декларації з плати за землю

Кам’янське управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що згідно із ст. 269 ПКУ платниками земельного податку є, зокрема, власники земельних ділянок та землекористувачі, платниками орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності – орендарі земельних ділянок (п. 288.2 ст. 288 ПКУ).
Власниками земельних ділянок є юридичні та фізичні особи (резиденти і нерезиденти), які відповідно до закону набули права власності на землю в Україні, а також територіальні громади та держава щодо земель комунальної та державної власності відповідно, а землекористувачами – юридичні та фізичні особи (резиденти і нерезиденти), яким відповідно до закону надані у користування земельні ділянки державної та комунальної власності, у тому числі на умовах оренди (п. 14.1.34, 14.1.73 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).
Відповідно до норм Земельного кодексу України, Закону України від 06 жовтня 1998 року № 161-XIV «Про оренду землі» із змінами та доповненнями та підпунктів 14.1.34 та 14.1.73 п. 14.1 ст. 14 ПКУ власниками, користувачами та орендарями земельних ділянок є юридичні та фізичні особи, які в установленому законодавством порядку набули права власності на землю та/або землекористування.
Відповідно до ст. 80 Цивільного кодексу України (далі – ЦКУ) юридичною особою є організація, створена і зареєстрована в установленому законом порядку. Юридична особа наділяється цивільною правоздатністю і дієздатністю, може бути позивачем та відповідачем у суді.
Юридична особа відповідає за своїми зобов’язаннями усім належним їй майном (п. 2 ст. 96 ЦКУ).
Згідно із ст. 95 ЦКУ філією є відокремлений підрозділ юридичної особи, що розташований поза її місцезнаходженням і здійснює всі або частину її функцій. Філії та представництва не є юридичними особами. Вони наділяються майном юридичної особи, що їх створила, і діють на підставі затвердженого нею положення.
З урахуванням вищевикладеного, податкові декларації з плати за землю до контролюючих органів за місцем знаходження земельних ділянок зобов’язані подавати платники плати за землю – юридичні особи – власники та землекористувачі таких земельних ділянок.

Законом України № 466 змінено ставки рентної плати за користування радіочастотним ресурсом України

Кам’янське управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що Законом України № 466-IX внесено зміни, зокрема до ст. 254 ПКУ в частині справляння рентної плати за користування радіочастотним ресурсом України (далі – Рентна плата).
Так, з 23.05.2020 набрали чинності зміни, внесені Законом № 466 щодо збільшення ставки Рентної плати в діапазонах 2300-2400 МГц, 2575-2610 МГц, 3400-3800 МГц для всіх видів радіозв’язку з 45,83 грн до 3 000 грн за 1 МГц смуги радіочастот, визначених п. 254.4 ст.254 ПКУ.
При цьому тимчасово, до 31 грудня 2020 року включно, ставка рентної плати за користування радіочастотним ресурсом України за види радіозв’язку, передбачені п.п. 16¹ п. 254.4 ПКУ, установлюється у розмірі 458,30 грн на місяць за 1 мегагерц смуги радіочастот (підрозділ 9³ розділу XX «Перехідні положення» ПКУ).
Відповідно до норм п. 254.4 ст. 254 ПКУ оновлено розміри таких ставок

Вид радіозв’язку	Діапазон радіочастот	Ставка рентної плати за 1 МГц смуги радіочастот на місяць, гривень
Стільниковий радіозв’язок	2510 – 2545 МГц 2565 – 2570 МГц 2630 – 2665 МГц 2685 – 2690 МГц	3000,00
Радіозв’язок у багатоканальних розподільчих системах для передавання й ретрансляції телевізійного зображення, передавання звуку, цифрової інформації (п.п. 161 п. 254.4 ст. 254ПКУ)	2000 – 2300 МГц 2400 – 2510 МГц 2545 – 2565 МГц 2570 – 2575 МГц 2610 – 2630 МГц 2665 – 2685 МГц 2690 – 3400 МГц 3800 – 7000 МГц	45,83
Види радіозв’язку (незалежно від служби, системи, радіотехнології, радіоелектронних засобів, випромінювальних пристроїв)	2300 – 2400 МГц 2575 – 2610 МГц 3400 – 3800 МГц	3000,00

Крім того, примітку до п. 254.4 ст. 254 ПКУ доповнено абзацом десятим, відповідно до якого щомісяця, до 10 числа місяця, наступного за звітним, національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері зв’язку та інформатизації, на своєму офіційному веб-сайті оприлюднює, а також надає центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, інформацію про видані ліцензії на користування радіочастотним ресурсом України із зазначенням смуг радіочастот та з урахуванням радіотехнології і технологічних особливостей використання таких смуг щодо кожного платника рентної плати за користування радіочастотним ресурсом, який обчислює суму рентної плати відповідно до позиції 11 п. 254.4 цієї статті, в обсягах, необхідних для визначення потреби застосування коефіцієнтів до ставок рентної плати за користування радіочастотним ресурсом, передбачених цими примітками, за формою, затвердженою національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері зв’язку та інформатизації, та центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.


Законом України № 466 внесені зміни у частині справляння рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин

Кам’янське управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що Законом України №466-XI внесено зміни до ПКУ, а саме: у справлянні рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин (далі – Рентна плата).
Так, з 23.05.2020 набрали чинності зміни, внесені Законом № 466, зокрема, у частині зміни критеріїв застосування ставок Рентної плати (п. 252.20 ст. 252 ПКУ), а також коригуючих коефіцієнтів до них та їх розміру (п. 252.22 ст. 252 ПКУ).
Зважаючи на те, що базовим звітним періодом для Рентної плати є календарний квартал, то декларування податкових зобов’язань з Рентної плати за II квартал 2020 року слід здійснювати шляхом складання окремих додатків до Податкової декларації з рентної плати, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 17.08.2015 № 719 із змінами, у яких сума податкових зобов’язань з Рентної плати за кожним відповідним видом товарної продукції обчислюється:
► за період з 01.04.2020 по 22.05.2020 – за обсяг товарної продукції видобутої за такий період із застосуванням ставок Рентної плати та коефіцієнтів до них, що діяли до набрання чинності Законом № 466;
► за період з 23.05.2020 по 30.06.2020 – за обсяг товарної продукції видобутої за такий період із застосуванням ставок Рентної плати та коефіцієнтів до них, що визначені Законом № 466.
Звертаємо увагу, що умовою для застосування коефіцієнта у разі видобування запасів корисних копалин ділянки надр із дотримання кондицій мінеральної сировини ділянки надр, затверджених державною експертизою на підставі звітів з геологічного вивчення за рахунок власних коштів, встановлено виконання платником Рентної плати такої експертизи не раніше ніж за 5 років, а також змінено розмір такого коефіцієнта з 0,7 до 0,95.

Платники Дніпропетровщини за січень – липень 2020 року спрямували до бюджетів усіх рівнів та єдиного внеску майже
34,6 мільярдів гривень

За січень – липень 2020 року платниками Дніпропетровщини спрямовано до бюджетів усіх рівнів (без урахування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування) 25 млрд 196,6 млн гривень.
Так, до державного бюджету надійшло 11 млрд 675,7 млн грн., до місцевих бюджетів регіону – 13 млрд 520,9 млн гривень.
За підсумками семи місяців поточного року єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування надійшло 9 млрд 365,5 млн грн, що перевищує минулорічні показники на 253,6 млн гривень.

Про строки сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки
Кам’янське управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області інформує, що податкове зобов’язання за звітний рік з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачується:
а) фізичними особами – протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення;
б) юридичними особами – авансовими внесками щокварталу до 30 числа місяця, що наступає за звітним кварталом, які відображаються в річній податковій декларації з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.
Норми встановлені п.п. 266.10.1. п. 266.10 ст. 266 ПКУ.

Закон України № 466: про порядок вручення податкової вимоги

Кам’янське управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що податкове зобов’язання – це сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк), та/або сума коштів, сформована за рахунок податкових пільг, що були використані платником податків не за цільовим призначенням чи з порушенням порядку їх надання, встановленим ПКУ та/або Митним кодексом України (п.п. 14.1.156 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).
Податкове зобов’язання (для цілей розділу V ПКУ) – загальна сума податку на додану вартість, одержана (нарахована) платником ПДВ в звітному (податковому) періоді, та/або сума коштів, сформована за рахунок податкових пільг, що були використані платником податків не за цільовим призначенням чи з порушенням порядку їх надання, встановленим ПКУ(п.п. 14.1.156¹ п. 14.1 ст. 14 ПКУ).
Стаття 59 ПКУ регулює порядок вручення податкової вимоги.
Так, відповідно до п. 59.1 ст. 59 ПКУ, у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Податкова вимога може надсилатися (вручатися) контролюючим органом за місцем обліку платника податків, в якому обліковується податковий борг платника податків.
Податкова вимога не надсилається (не вручається), якщо загальна сума податкового боргу платника податків не перевищує шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. У разі збільшення загальної суми податкового боргу до розміру, що перевищує шістдесят неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, контролюючий орган надсилає (вручає) податкову вимогу такому платнику податків.
Законом України № 466-ІХ внесено зміни до п. 59.3 ст. 59 ПКУ, відповідно до яких податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов’язання.
Податкова вимога повинна містити відомості про факт виникнення податкового боргу та права податкової застави, розмір податкового боргу, який забезпечується податковою заставою, обов’язок погасити податковий борг та можливі наслідки його непогашення в установлений строк, попередження про опис активів, які відповідно до законодавства можуть бути предметом податкової застави, а також про можливі дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.
Податкова вимога надсилається (вручається) також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов’язань у встановлені ПКУ строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення (п. 59.4 ст. 59 ПКУ).
Згідно з п. 59.5 ст. 59 ПКУ у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.
У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).
Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 30 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги (п. 95.2 ст. 95 ПКУ).
Нормами п. 95.5 ст. 95 ПКУ встановлено, що вилучені відповідно до ст. 95 ПКУ готівкові кошти вносяться посадовою особою контролюючого органу до банку в день їх стягнення для перерахування до відповідного бюджету чи державного цільового фонду в рахунок погашення податкового боргу платника податків, а у разі погашення податкового боргу з ПДВ за задекларованими до сплати податковими зобов’язаннями за періоди, починаючи з 01 липня 2015 року, визначеними платником податків у податковій декларації з ПДВ або уточнюючому розрахунку, такі кошти вносяться на рахунок платника в системі електронного адміністрування ПДВ. У разі неможливості внесення зазначених коштів протягом того самого дня їх необхідно внести в банк наступного робочого дня. Забезпечення збереження зазначених коштів до моменту їх внесення в банк здійснюється відповідним контролюючим органом.
У разі якщо податковий борг виник у результаті несплати грошових зобов’язань та/або пені, визначених платником податків у податкових деклараціях або уточнюючих розрахунках, що подаються контролюючому органу в установлені ПКУ строки, стягнення коштів за рахунок готівки, що належить такому платнику податків, та/або коштів з рахунків такого платника у банках здійснюється за рішенням керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу без звернення до суду, за умови якщо такий податковий борг перевищує 5 мільйонів гривень та не сплачується протягом 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку його сплати, та відсутні зобов’язання держави щодо повернення такому платнику податків помилково та/або надміру сплачених ним грошових зобов’язань.
У разі якщо грошове зобов’язання нараховане контролюючим органом до закінчення строку давності, визначеного у п. 102.1 ст. 102 ПКУ, податковий борг, що виник у зв’язку з відмовою у самостійному погашенні такого грошового зобов’язання, може бути стягнутий протягом наступних 1095 календарних днів з дня виникнення податкового боргу. Якщо платіж стягується за рішенням суду, строки стягнення встановлюються до повного погашення такого платежу або визначення боргу безнадійним (п. 102.4 ст. 102 ПКУ).
Слід зазначити, якщо податковий борг стає безнадійним, то такий борг підлягає списанню.
Відповідно до п. 101.2 ст. 101 ПКУ під терміном «безнадійний» борг розуміється, зокрема:
► податковий борг платника податків, у тому числі податкового агента, стосовно якого минув строк давності, встановлений п. 102.4 ст. 102 ПКУ (п.п. 101.2.3 п. 101.2 ст. 101 ПКУ);
► податковий борг платника податків, щодо якого до Державного реєстру внесено запис про його припинення на підставі рішення суду (п.п. 101.2.5 п. 101.2 ст. 101 ПКУ);
► податковий борг банку, щодо якого наявне рішення Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про затвердження звіту про завершення ліквідації банку або рішення Національного банку України про затвердження ліквідаційного балансу, ухвалення остаточного звіту ліквідатора і завершення ліквідаційної процедури (п.п. 101.2.6 п. 1011.2 ст. 102 ПКУ).


Кам’янське управління ГУ ДПС
у Дніпропетровській області
Версія для друку Написати листа